Придется ли Зеленскому ветировать закон о реформе Высшего совета правосудия

На предыдущей неделе, 14 июля, Верховная Рада приняла закон о проверке добропорядочности членов Высшего совета правосудия (ВСП) 5068.

При этом днем ранее, 13 июля, парламент принял ветированный Зеленским закон о возобновлении работы Высшей квалифкомиссии судей 3711-д.

Одной из причин ветирования Президентом Зеленским закона 3711-д стало то, что в законе была прописана ключевая роль председателя Высшего совета правосудия в процессе формирования Конкурсной комиссии, которая займется набором нового состава ВККС.

Дело в том, что председателя у ВСП уже несколько месяцев нет, а есть лишь исполняющий обязанности председателя Алексей Маловацкий.

В связи с этим в своем вето Президент Владимир Зеленский написал, что парламенту необходимо «перепринять» данный закон, чтобы не блокировать процедуру создания новой ВККС.

Эта, на первый взгляд, техническая правка может сыграть свою роль со сроками вступления в силу закона о проверке добропорядочности Высшего совета правосудия.

Дело в том, что 5068 в этом плане поправить «забыли», и в нем остались нормы, которые доверяют процесс создания Этического совета, проверяющего состав ВСП, именно председателю ВСП, а не исполняющему обязанности. 

И теперь технически такую ошибку поправить в уже принятом законе невозможно – придется или ветировать данный закон и принимать его «еще раз» (и, скорее всего, уже в сентябре), или же исправлять ее путем внесения нового законопроекта, или же ждать от Высшего совета правосудия, когда там выберут председателя. Ведь, накладывая вето, у Зеленского фактически признали, что внутренним документом, к примеру, регламентом ВСП, доверить процедуру формирования органов, подобных Конкурсной комиссии или Этическому совету, исполняющему обязанности главы Высшего совета правосудия, нельзя.

Позиция Президента

«В Законі відсутній механізм, який би дозволив розпочати процедуру формування першого складу Конкурсної комісії у випадку, якщо з тих чи інших причин голова Вищої ради правосуддя не звернеться до суб’єктів формування Конкурсної комісії щодо подання кандидатур до її складу.

Така невизначеність може поставити під загрозу реалізацію положень Закону щодо формування першого складу Конкурсної комісії і, як наслідок, формування нового повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України», - было сказано в вето Президента Зеленского на закон 3711-д.

То, что эта правка была действительно важна, подтверждает и выступление министра юстиции Дениса Малюськи в Раде по поводу вето Президента на 3711-д.

«З метою забезпечення виконання функцій, передбачених законом, Головою Вищої ради правосуддя, вказати, що функції такого голови, передбачені законом, можуть бути виконані не тільки головою, але і особою, яка виконує його функції», - сказал он.

Аналогично важность этой правки в своем выступлении подчеркивал и глава Комитета Верховной Рады по вопросам правовой политики, докладчик по законопроектам 3711-д и 5068 Андрей Костин.

«Мова йде про те, що відповідно до законопроекту голова Вищої ради правосуддя має надіслати листа до Міністерства закордонних справ та з'ясувати перелік міжнародних організацій, які можуть надавати відповідно своїх експертів до складу конкурсної комісії. Мова йде про інші повноваження, коли відповідний склад конкурсної комісії має бути затверджений головою Вищої ради правосуддя.

З урахуванням того, що наразі голови Вищої ради правосуддя не обрано – а це є виключним повноваженням саме Вищої ради правосуддя як конституційного органу, – задля того, щоб не гальмувати реалізацію цього найважливішого закону, і Президент вніс відповідну пропозицію для того, щоб ці церемоніальні функції могли бути виконані і особою, яка виконує повноваження голови ВРП».

Однако, в законе 5068 этот вопрос остается не урегулированным, и процедуру доверяют именно главе, а не и. о.

Такую поправку 661, которая была внесена Андреем Костиным, ставили на подтверждение, соответственно, «технически» это исправить невозможно.

Таким образом, в редакции, принятой Радой, прописано:

«23-1. Перший склад Етичної ради формується з трьох осіб із числа суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою суддів України, та трьох осіб, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції. Такі міжнародні та іноземні організації погоджують пропозицію спільного списку кандидатів.

Перелік міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції (далі - перелік міжнародних та іноземних організацій), формується Міністерством закордонних справ України та надсилається Голові Вищої ради правосуддя протягом п'яти днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».

Голова Вищої ради правосуддя звертається до суб'єктів формування Етичної ради щодо подання до її складу кандидатур не пізніше наступного робочого дня з дня отримання переліку міжнародних та іноземних організацій…

….Суб'єкт формування Етичної ради подає Голові Вищої ради правосуддя список кандидатів до складу Етичної ради протягом тридцяти днів з дня надходження відповідного звернення Голови Вищої ради правосуддя…

…Голова Вищої ради правосуддя призначає членів першого складу Етичної ради не пізніше п’яти днів після закінчення строку, відведеного для внесення списків рекомендованих кандидатів від усіх суб’єктів формування Етичної ради. У разі якщо Голова Вищої ради правосуддя не призначить членів Етичної ради у визначений строк, троє перших кандидатів із списку Ради суддів України і списку міжнародних та іноземних організацій вважаються призначеними».

Стоит отметить, что закон 5068 тесно связан с законом 3711-д о возобновлении работы ВККС.

Ведь, если Этическая комиссия затем примет решение о недобропорядочности члена ВСП уже после того, как такой член примет участие в голосовании за новый состав ВККС, возникает вопрос: как с «этической» точки зрения можно учесть голоса таких «недобропорядочных» за формирование нового состава ключевого органа судебной власти – Высшей квалифкомиссии судей? Ведь ВККС сама уполномочена проверять добропорядочность судей.

Подробнее об этом ранее писала «Судебно-юридическая газета» в материале «Взаимоисключающие параграфы», или законы о судебной реформе могут заблокировать сами себя».

Подписывайтесь на наш Telegram-канал и на Twitter, чтобы быть в курсе самых важных событий.