Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 235/3191/19, в якій досліджував питання відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи від нещасного випадку, що стався на виробництві.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що позивач звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю про відшкодування моральної шкоди.
Позивачка зазначала, що її син перебував у трудових відносинах з ТОВ та обіймав посаду торгового агента.12 травня 2017 року під час виконання її сином трудових обов’язків з ним стався нещасний випадок на виробництві, а саме – дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої він помер.
Також жінка зазначала, що у зв’язку з несподіваною смертю сина їй завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, оскільки вона втратила найдорожчу людину, на момент смерті йому було лише 22 роки. З часу смерті сина вона втратила впевненість в завтрашньому дні, оскільки він був її опорою у житті. Крім того, їй доводиться докладати багато зусиль для організації свого життя, що насамперед пов’язано з організацією побуту.
Ураховуючи викладене, позивачка просила відшкодувати моральну шкоду, розмір якої вона визначила в 500 000 грн.
Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги було задоволено частково. Стягнуто з ТОВ на користь позивача моральну шкоду в розмірі 80 000 грн.
Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Висновок Верховного Суду
Розглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що наявність акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 та використання працівником власного транспорту в інтересах підприємства й настання нещасного випадку під час такого використання свідчать про те, що особою, яка допустила порушення, в тому числі і обов’язку контролю за додержанням працівником вимог нормативних актів про охорону працю, є власник підприємства.
Так, установивши, що син позивача перебував у трудових відносинах з ТОВ, роботодавцем погоджено використання ним власного автомобіля для потреб підприємства з правом отримання компенсації за таке використання автомобіля на підставі статті 125 КЗпП України, нещасний випадок, який стався з ним під час експлуатації власного автомобіля в службових цілях та внаслідок якого він помер, пов`язаний з виробництвом, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для покладення на ТОВ обов`язку відшкодувати позивачці, як матері загиблого внаслідок нещасного випадку на виробництві працівника відповідача, завданої моральної шкоди з підстав, визначених статтею 1167 ЦК України.
При цьому Верховний Суд зазначив, що винні дії загиблого не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову його матері про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи від нещасного випадку, що стався на виробництві, оскільки такі дії загиблого підлягають врахуванню при визначенні розміру моральної шкоди.
Визначаючи розмір моральної шкоди судом правильно враховано факт наявності вини потерпілого від нещасного випадку, характер та обсяг страждань позивачки з урахуванням їх тривалості й тяжкість, незворотності втрати, пов`язаних зі смертю її сина, що сталася внаслідок нещасного випадку на виробництві, виходячи із засад розумності, пропорційності та справедливості.
Також ВС зазначив, що при визначенні розміру відшкодування судами враховано баланс інтересів сторін та з огляду на обставини цієї справи, обмеження позивача у виплаті компенсації моральної шкоди, завданої смертю найдорожчої людини, перед інтересами підприємства було б не пропорційно легітимній меті.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд роз’яснив, коли огороджена територія є сховищем.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.