Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 922/902/19, в якій досліджував питання гонорару успіху.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що місцевий господарський суд, ухвалюючи додаткове рішення та задовольняючи заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу зі СТОВ «Н» та особи по 38 510,70 грн, виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, враховуючи конкретні обставини справи та значну ціну позову, що складала 3 851 158,57 грн, вважав заявлені вимоги ТОВ «С» в розмірі 77 021,39 грн достатніми, об`єктивними і співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, склад і розмір яких доведено належними доказами.
Постановою Східного апеляційного господарського суду додаткове рішення Господарського суду Харківської області змінено та стягнуто на користь ТОВ «С» з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Н» 5 630,56 грн. витрат на професійну правничу допомогу та з фізичної особи 5 630,56 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд апеляційної інстанції, змінюючи додаткове рішення місцевого господарського суду, визнав заявлену до стягнення ТОВ "Спектр-Агро" суму в розмірі 77 021,39 грн за надані послуги правничої допомоги, в тому числі і гонорару успіху, неспіврозмірною. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності; у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту невиконання зобов`язання та нарахування штрафних санкцій, індексу інфляції та 36% річних, судова практика є сталою; застосування великої кількості законів та підзаконних актів спірні правовідносини не передбачають; матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час.
Розглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах – фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Як встановлено судами, відповідно до пункту 4.1 договору № 6 про надання правової (правничої допомоги) умови та порядок розрахунків з адвокатом за надання правової допомоги, визначаються сторонами в додатках до цього договору.
В пункті 2 додатку №7 до договору про правничу допомогу наведена калькуляція вартості послуг адвоката, а відповідно до пункту 3 додатку сторони погодили, що розмір оплати професійної правничої допомоги за годину роботи адвоката становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день укладення даного додатку (1921,00:2 = 960,50 грн).
При цьому доказів, за якими обчислення наданих послуг адвокатом як складення позовної заяви за фіксованою ставкою 10 000 грн., скалдання вимоги про сплату заборгованості за договором поруки за фіксованою ставкою 2 000 грн. матеріали справи не містять.
До того ж, судом апеляційної інстанції встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв’язку із неналежним виконанням договору поставки; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту невиконання зобов`язання та нарахування штрафних санкцій, індексу інфляції та 36% річних, судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
З урахуванням, зокрема, складності справи, обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт у межах підготовки справи до розгляду у господарському суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими вимоги позивача про відшкодування вартості виконаної роботи у сумі 3 680,57 грн та 1 804,82 грн витрат адвоката, що підлягає сплаті в порядку компенсації.
Колегія суддів врахувала, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Що стосується стягнення «гонорару успіху» в сумі 57 767,38 грн, суд апеляційної інстанції, врахувавши правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, та встановивши, що такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні з виконаною адвокатом роботою в суді першої інстанції, не містить обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, а їх відшкодування матиме надмірний характер, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення «гонорару успіху» в сумі 5 775,73 грн.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу по 5 630,56 грн.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, про поточний ремонт житла, як підстава для визнання об’єкта спільною сумісною власністю подружжя: позиція ВС.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.