Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу в першому читанні президентський законопроект «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». Він зареєстрований під номером № 5599 від 02.06.2021 та визначений як невідкладний.
Під час доповіді законопроекту в Комітеті міністр юстиції Денис Малюська наголосив, що закон носитиме тимчасовий характер, застосовуватиметься протягом десяти років. Протягом цього періоду вдасться зменшити вплив олігархів до безпечного для держави рівня. Закон буде введений в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності, що дасть можливість олігархам структурувати бізнес таким чином, щоб обмежити свій вплив на медіа та політику.
Також він пояснив, що мета законопроекту не відібрати майно, не покарати якимось чином осіб, які претендують на статус олігарха. Питання походження капіталів і протизаконного впливу олігархів повинно вирішуватися в кримінальному процесуальному порядку через розслідування правоохоронних органів та вироки суддів. Завданням закону є прибрати конфлікт інтересів, коли існує одночасне зрощення політики, медіа і великого бізнесу. Малюська порівняв законопроект з частиною антимонопольного законодавства. Різниця лише в тому, що класичне антимонопольне законодавство застосовується лише до економіки, а в Україні незвична ситуація, коли існує комплексна сфера, в яку входять і медіа, і політика.
Одночасно Денис Малюська пояснив, чому саме РНБО визначено тим органом, який буде визнавати олігарха олігархом, а не суд. За словами міністра, суд не є тим органом, який може ефективно, швидко і незалежно впливати на олігархів. Щоб мати справу з олігархами, не боятися олігархів, приймати рішення не в інтересах олігархів, орган, який приймає такі рішення, повинен мати певний авторитет, захист і не боятися цього. Денис Малюська вважає, що чи не єдиним органом, який підходить на цю роль, є РНБО. Він є колективним органом, куди входять практично всі топ-силовики чи посадові особи, які можуть впливати на ключові рішення у сфері безпеки держави. Тому з точки зори незалежності від олігархів та їх потенційного супротиву вибір цього органу є оптимальним.
Нагадаємо, що містить законопроект.
Особою, яка має значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархом), для цілей цього Закону вважається фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак:
1) бере участь у політичному житті;
2) має значний вплив на засоби масової інформації;
3) є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, який на день введення в дію цього Закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному товарному ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;
4) підтверджена вартість активів особи (та осіб, бенефіціаром яких вона є) перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Розрахунок вартості активів здійснюється сукупно за розмірами активів особи та суб'єктів господарювання, де вона виступає бенефіціаром.
При розрахунку вартості таких активів не враховуються активи, що належать особі у засобах масової інформації.
Рішення про визнання особи такою, яка має значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархом), приймається Радою національної безпеки і оборони України на підставі подання Кабінету Міністрів України, члена Ради національної безпеки і оборони України, Національного банку України, Служби безпеки України або Антимонопольного комітету України.
Це рішення набирає чинності з дня офіційного опублікування указу Президента України про введення його в дію і є обов'язковим до виконання.
Рішення Ради національної безпеки і оборони України про визнання особи такою, яка має значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархом), є підставою для включення таких осіб до Реєстру осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів).
РНБО ж і буде вести відповідний реєстр.
Особам, які включені до Реєстру, забороняється:
1) здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій;
2) бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об'єктів великої приватизації.
Особи, які включені до Реєстру, зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції».
Декларація буде подаватися за минулий рік протягом десяти календарних днів з дня їх включення до вказаного Реєстру.
Рішення про виключення з Реєстру олігарха приймається у випадку встановлення факту відсутності у такої особи не менше двох ознак того, що він є олігархом.
Ознака значного впливу на засоби масової інформації не вважається відсутньою у випадку, якщо статус бенефіціара (контролера) відповідного засобу масової інформації перейшов від особи, включеної в Реєстр, до пов'язаної з нею особи або особи, яка не володіє бездоганною діловою репутацію.
Рішення про виключення особи з Реєстру може бути прийняте Радою національної безпеки і оборони України на підставі заяви особи, включеної в Реєстр, та поданих нею документів, відомостей, які підтверджують відсутність у неї ознак олігарха.
У випадку контакту публічного службовця з особою, включеною в Реєстр, або її представником такий службовець зобов'язаний подати декларацію про контакти.
Під контактом з особою, включеною до Реєстру, розуміється зустріч та розмова (у тому числі проведені онлайн) будь-якого змісту.
Декларація про контакти не подається у випадку, якщо такий контакт відбувся у ході участі публічних службовців разом з особою, відомості про яку внесено до Реєстру, або її представником в:
1) офіційних заходах, хід яких відображається в режимі прямої трансляції по радіо, телебаченню або через мережу Інтернет у режимі, доступному для масового приймання;
2) судових засіданнях;
3) офіційних заходах (нарадах), ініційованих органами державної влади, інформація про які (із зазначенням повного переліку учасників та предмета обговорення) розміщена на офіційному вебсайті відповідного органу державної влади.
Особи, включені до Реєстру, та їх представники зобов'язані перед початком зустрічі (розмови) повідомляти публічних службовців про факт включення відомостей про себе (або осіб, яких вони представляють) до Реєстру.
Подання декларації про контакти здійснюється не пізніше наступного дня після контакту з особами, включеними до Реєстру, або їх представниками шляхом заповнення на офіційному вебсайті Ради національної безпеки і оборони України декларації про контакти.
Порушення обов'язку подання декларації про контакти, передбаченого цією статтею, є підставою для притягнення особи до політичної та (або) дисциплінарної відповідальності.
Неповідомлення особою, включеною до Реєстру, про факт включення відомостей про неї до Реєстру не звільняє публічного службовця від відповідальності.
Декларація про контакти повинна містити відомості про:
1) особу, яка її подала;
2) особу, яка включена до Реєстру, її представника, з якою (яким) відбувся контакт;
3) дату і місце зустрічі (розмови), її короткий зміст.
Крім власне олігархів, він стосується державних службовців та представників всіх гілок влади. Зокрема, окремі норми присвячені членам Вищої ради правосуддя.
Зокрема, заборонять бути членами Вищої ради правосуддя особам, які порушили вимоги Закону України «Про запобігання надмірному впливу осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» в частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти.
Підставами для звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади стане не тільки істотне порушення вимог, установлених законодавством у сфері запобігання корупції, але і порушення вимог Закону України «Про запобігання надмірному впливу осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)».
Головне науково-експертне управління Верховної Ради законопроект розкритикувало, оскільки вважає основну ідею законопроекту і, відповідно, усі його положення в цілому сумнівними з точки зору їх відповідності ст. ст. 8, 19, 106 та 107 Конституції України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.