Коли порушення ДАБК при повідомленні суб’єкта містобудівної діяльності про перевірку мають ознаки «правового пуризму»

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому міської ради (відділ ДАБК) про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу, припису та протоколу.

Суть цієї справи полягає у тому, що посадовими особами відділу ДАБК було проведено позапланову перевірку об’єкта будівництва, підрядником якого виступає позивач, за результатом якої виявлено низку порушень містобудівного законодавства. Вказані порушення були зафіксовані в акті перевірки та протоколі про правопорушення. Також відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень у встановлений ним строк та за результатом розгляду справи прийнято постанову про накладення штрафу на позивача.

Вважаючи протокол, припис та постанову про накладення штрафу протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив їх скасувати. При цьому позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем не було вручено позивачу копію направлення на проведення перевірки; позапланова перевірка проведена за відсутності позивача; відповідачем не дотримано строків ознайомлення позивача з результатами перевірки; всі документи за результатами перевірки складено відповідачем без присутності та повідомлення позивача, що позбавило його можливості надати письмові пояснення, зауваження та заперечення.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено, оскільки суд дійшов висновку про те, що вина товариства у вчиненні виявлених в ході перевірки порушень доведена, а тому постанова про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності винесена відповідачем з дотриманням норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню. Також не підлягає скасуванню припис, оскільки ця вимога є похідною.

Постановою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу товариства задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, а також припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Частково задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що акт, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, оскільки це порушує право позивача бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу встановлених порушень. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач не був повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи про накладення штрафу, що є порушенням норм законодавства та позбавило позивача права на участь у процесі прийняття рішення.

Проте Верховний Суд не погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції та підтримав позицію суду першої інстанції, касаційну скаргу Відділу ДАБК задовольнив, постанову суду апеляційної інстанції скасував та залишив у силі рішення суду першої інстанції.

Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія суддів у складі Касаційного адміністративного суду виходила з того, що законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, а саме статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не передбачено попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач під час підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

При цьому Суд врахував, що відділом ДАБК у цій справі вжито заходів для повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки, зокрема, як встановлено судом першої інстанції, позивача про проведення перевірки повідомлено телефонограмою, про що є відмітка в декларації про готовність до експлуатації об`єкта. Крім того, встановлено, що направлення про проведення позапланової перевірки отримано представником замовника будівництва.

Суд касаційної інстанції також врахував, що під час розгляду цієї справи у судах першої та апеляційної інстанцій позивачем не було надано документів та/або пояснень, які свідчили б про необґрунтованість висновків відповідача по суті виявлених порушень у сфері містобудівної діяльності. Зокрема, судом першої інстанції було надано правову оцінку таким порушенням та зроблено висновок про доведеність відділом ДАБК вини позивача.

На цій підставі Верховний Суд зазначив, що формальні порушення, допущені суб’єктом владних повноважень під час повідомлення суб’єкта містобудівної діяльності про наміри провести перевірку, а також про розгляд щодо нього справи про порушення містобудівного законодавства, за умови, що під час судового розгляду справи судами не було встановлено необґрунтованості висновків органу державного архітектурно-будівельного контролю по суті виявленого порушення, мають ознаки «правового пуризму» та не можуть слугувати самостійною підставою для скасування рішення суб’єкта владних повноважень.

 Постанова Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17 (адміністративне провадження № К/9901/4102/21).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.