Істотне збільшення вартості майна у період шлюбу: ВС вказав на важливий аспект

Істотне збільшення вартості майна обов’язково і безумовно має бути наслідком спільних трудових чи грошових затрат або затрат іншого не власника майна з подружжя. Тобто вирішальне значення має не факт збільшення вартості сам по собі у період шлюбу, а правова природа збільшення такої вартості, шляхи та способи збільшення такої вартості, зміст процесу збільшення вартості майна.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 462/1305/16-ц.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права спільної сумісної власності на будинок, визнання права власності на частину будинку та визнання недійсними договорів дарування.

Позовна заява мотивована тим, що з 1993 року він перебував у шлюбі з дружиною. У червні 2001 року дружина успадкувала від своєї матері будинок. У період 2002-2010 років він на території подвір’я, на місці дерев’яної літньої кухні, яку успадкувала дружина, збудував цегляний житловий будинок.

Позивач вважав, що на підставі статті 62 СК України спірний будинок є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Проте між ними виникають непорозуміння з приводу володіння та користування спільним майном, так вона заперечує право на спірне майно, заявляє, що вся власність належить їй особисто, погрожує вигнати його з будинку.

Пізніше без його згоди і відома подарувала по Ѕ частині спірного будинку їх донці та зятю, що суперечить вимогам статті 369 ЦК України і порушує його майнові права.

Позивач просив визнати житловий будинок спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ним право власності на 1/2 частину цього будинку та визнати недійсним договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом, укладений відповідачем, за яким вона передала у власність  іншому відповідачу 1/2 будинку, та визнати недійсним договір дарування від 9 березня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом, укладений відповідачкою, за яким вона передала у власність відповідачці 1/2 будинку.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції – без змін.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зазначили, що істотність збільшення вартості майна підлягає з`ясуванню шляхом порівняння вартості майна до та після поліпшень внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя.

Тобто істотність збільшення вартості має відбутися така, що первинний об`єкт нерухомості, який належав одному з подружжя на праві приватної вартості, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає настільки несуттєвим, малозначним у порівнянні із тим об`єктом нерухомого майна, який з`явився під час шлюбу у результаті спільних трудових чи грошових затрат подружжя чи іншого з подружжя, який не є власником.

ВС зазначив, поточний ремонт житла, зміна його призначення з житлового на нежитлове без капітального переобладнання не буде надавати підстав для визнання такого об`єкта спільною сумісною власністю подружжя, оскільки значних перетворень сам об`єкт не зазнав і не можна вважати ці перетворення такими, що істотно збільшили вартість майна.

У такому випадку, якщо суд встановить наявність понесених затрат з боку іншого подружжя – не власника, однак не визнає такі затрати істотними, то цей з подружжя може вимагати грошової компенсації понесених затрат, якщо такі затрати понесені під час перебування у шлюбі.

Другий чинник істотності такого збільшення має бути пов'язаний із спільними затратами грошових коштів або трудовими затратами. Сам факт перебування осіб у шлюбі у період, коли особисте майно чи його вартість істотно збільшилося, не є підставою для визнання його спільним майном.

ВС наголосив, що істотне збільшення вартості майна обов’язково і безумовно має бути наслідком спільних трудових чи грошових затрат або затрат іншого не власника майна з подружжя. Тобто вирішальне значення має не факт збільшення вартості сам по собі у період шлюбу, а правова природа збільшення такої вартості, шляхи та способи збільшення такої вартості, зміст процесу збільшення вартості майна.

Збільшення вартості майна внаслідок коливання курсу валют, зміни ринкових цін та інших чинників, які не співвідносяться з обсягом грошових чи трудових затрат подружжя чи іншого, не власника з подружжя, у майно, не повинні враховуватися у зв`язку з тим, що законодавець у статті 62 СК України не називає їх як підстави для визнання особистого майна одного з подружжя спільним майном.

В іншому випадку, у разі збільшення вартості майна внаслідок тенденції загального удорожчання об`єктів нерухомості, інфляційних та інших об`єктивних процесів, не пов`язаних з внесками подружжя чи одного з них, визнання особистого майна одного з подружжя спільною сумісною власністю подружжя буде нести, як наслідок, непропорційне втручання у власність майна одного з подружжя, який набув таку власність до шлюбу.

При посиланні на вимоги статті 62 СК України як на підставу виникнення спільної сумісної власності подружжя позивач мав довести, що збільшення вартості майна є істотним і у таке збільшення були вкладені його окремі (власні) кошти чи власна трудова діяльність.

Встановивши, що позивач не надав суду належних доказів того, що за рахунок спільних трудових чи грошових затрат або його затрат істотно збільшилась вартість спірного будинку та не надав суду належних доказів, що за рахунок його коштів проводився саме капітальний ремонт приміщення, а не поточний ремонт, як стверджувала відповідач, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у позові.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про стягнення боргу за розпискою: що повинні виявляти суди, досліджуючи боргові розписки чи договори позики.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.