Коли контролюючі органи можуть не допустити до проведення перевірки

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув  справу № 808/1031/17 та з’ясував, коли контролюючі органи можуть не допустити до проведення перевірки.

Обставини справи

Суть справи полягала в тому, що директор ТОВ не допустив ревізора до проведення перевірки у зв`язку з тим, що не розуміє сутності наказу, оскільки не розуміє української мови, герб на всіх пред`явлених документах не відповідає законодавству України в частині відповідності пропорційності, копії наказу завірені не відповідно з інструкцією з діловодства ДФС, також ревізором не пред`явлено посвідчення як посадової особи.

На підставі пункту 81.2 статті 81 ПК України податковим органом складено акт про відмову платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків, його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції), у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Пізніше податковий орган звернувся до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості «адміністративного арешту майна платника податків  ТОВ, застосованого на підставі рішення виконуючого обов’язків заступника начальника ГУ ДФС у Запорізькій області.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволенні подання відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням судів, касатор подав касаційну скаргу, зокрема зазначив, що довідка про належність посадових осіб до органів ДФС є тотожним документом посадовому посвідченню. Статтею 81 Податкового кодексу України не передбачено обов`язкового зазначення реквізитів посвідчення посадової особи контролюючого органу.

Висновок Верховного Суду

Розглядаючи справу, судді ВС зазначили, що непред’явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові опере рації), цих документів або пред’явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Також ВС зазначив, що частиною 2 пункту 3 наказу Державної фіскальної служби України від 23 жовтня 2014 року № 207 надано дозвіл посадовим особам фіскальної служби на отримання посвідчень, зразки яких затверджені цим наказом: використовувати посвідчення посадових осіб органів доходів і зборів при незмінності назви посади працівника; начальникам головних управлінь, митниць, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, ДПІ (СДПІ), спеціалізованих департаментів та органів, що утворені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311, видавати працівникам довідки про їх приналежність до посадових осіб органів ДФС, які використовувати виключно з паспортом громадянина України.

Таким чином, положення вказаного наказу не суперечать положенням пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України в частині пред`явлення під час перевірки службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, а лише тимчасово надавали можливість посадовим особам контролюючого органу використовувати посвідчення посадових осіб органів доходів і зборів при незмінності назви посади працівника. При цьому наявність довідки про приналежність до посадових осіб органів ДФС не звільняє від встановленого пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України обов’язку пред’явлення посвідчення.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, про зловживання правом на вибір мови спілкування у процесі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.