В України може з’явитися новий вид кримінально-правового заходу: політико-правове рішення.
Для цього в Кримінальний кодекс пропонується внести розділ XV-1 «Політико-правове рішення», який складатиметься із статті 108-1 з аналогічною назвою – «політико-правове рішення».
Авторами цієї творчої ідеї є Микола Стефанчук та Іван Калаур, які і зареєстрували відповідний законопроект під назвою «Закон України «Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України» та реєстраційним номером 5672 від 18.06.2021.
Ініціатива брата віце-спікера передбачає, що з метою забезпечення своєчасного й ефективного захисту прав людини – прискореного вирішення питань, пов’язаних з агресією Російської Федерації проти України (щодо повернення на Батьківщину осіб, які утримуються чи притягуються до кримінальної відповідальності або засуджені на території держави-агресора; повернення таких осіб з тимчасово окупованої території України), Президент України може ухвалювати політико-правове рішення як винятковий кримінально-правовий захід.
Політико-правове рішення має своїм завданням правове забезпечення процедури обміну осіб, які:
1) утримуються чи притягуються до кримінальної відповідальності або засуджені на території держави-агресора;
2) утримуються чи притягуються до кримінальної відповідальності або засуджені на тимчасово окупованій території України, – на осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності на території України (зокрема осіб, яких було затримано або заарештовано), – до ухвалення українським судом вироку чи іншого остаточного рішення у справі про вчинене ними суспільно небезпечне діяння, передбачене КК.
Про ухвалення політико-правового рішення Президент України видає указ, яким передбачається обмін громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах захищали незалежність і територіальну цілісність України, зокрема брали участь в антитерористичній операції (АТО) або операції Об’єднаних сил (ООС).
Ініціатива обмежена певними рамками певних строків. А саме: політико-правове рішення є тимчасовим кримінально-правовим заходом. Норми, що його регулюють, підлягають скасуванню після відновлення територіальної цілісності України та втрати актуальності проблеми обміну зазначених осіб.
Також метою проекту закону є вирішення питання щодо звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини на тимчасово окупованій території України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Тобто, давність у таких випадках не буде застосовуватися.
Чому виникла така ідея.
Нардепи свою ініціативу пояснюють так.
Для набуття статусу особи, яка звільнена від кримінальної відповідальності чи покарання, необхідно «пройти» досудове провадження, а також судове провадження бодай у суді першої інстанції (оскільки не виключається провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами). Отже, шлях до звільнення від кримінальної відповідальності, чи засудження та звільнення від покарання – зазвичай довгий.
Окрім того, коло осіб, які можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності чи покарання, є обмеженим; передбачені й інші умови-запобіжники, за яких неможливо ухвалити відповідне рішення. Наприклад, Положення про порядок здійснення помилування від 21 квітня 2015 р. № 223/2015 не завжди «дозволяє» застосувати інститут помилування в терміновому порядку, а встановлює певні обмеження. Зокрема, позбавлена права клопотати про помилування (і, відповідно, бути помилуваною) особа, яка засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україну з умовою про незастосування помилування, вирок суду щодо якої приведено у відповідність із законодавством України (п. 3 Положення); клопотати про помилування можна лише після набрання вироком законної сили, а у разі оскарження вироку в касаційному порядку – після ухвалення рішення відповідним судом; у випадку засудження особи до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше двадцяти років призначеного покарання (п. 4 Положення); особи, засуджені за вчинення корупційних злочинів, можуть бути звільнені від відбування покарання в порядку помилування після фактичного відбуття ними строків, встановлених ч. 3 ст. 81 КК України (п. 5 Положення).
Значні обмеження щодо звільнення засуджених від покарання передбачають також і закони України про амністію.
Також нардепи натякають, що спеціалістами робочої групи з питань розвитку кримінального права (у складі Комісії з питань правової реформи, утвореної на підставі Указу Президента України від 7 серпня 2019 р., № 584/2019), яка працює над створенням нового КК України, передбачається запровадження такого кримінально-правового заходу, як політико-правове рішення.
З приводу останнього, учасник робочої групи з розроблення нового Кримінального кодексу Микола Хавронюк прокоментував дуже лаконічно:
«Бачу, проект нового Кримінального кодексу, який наразі перебуває в розробці Робочоі групи, стає настільки популярним, що деякі народні депутати беруть його ще далеко недоопрацьовану чернетку і запускають прямо на реєстрацію у Верховній Раді. Йдеться про проект реєстр. № 5672 від 18.06.2021».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.