Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 380/887/20, в якій досліджував питання відшкодування витрат на правову допомогу.
З матеріалів справи відомо, що додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду частково задоволено заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 15000 гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновків про відсутність підстав для стягнення 15000 грн із 30000 грн заявлених витрат на правничу допомогу за окремими позиціями з переліку наданих послуг, а саме: надання виїзної консультації, розробка та узгодження правової позиції щодо суті спору та варіантів виходу із ситуації (в частині 5000 грн із 10000 грн заявлених до стягнення), ознайомлення із матеріалами справи.
Судді ВС підкреслили, що заперечуючи проти існування для стягнення відповідних витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, касатор у касаційній скарзі стверджував, що надане до матеріалів справи платіжне доручення не містить посилання на відповідний номер справи, в межах якої надавалась правова допомога.
Втім, на думку ВС, такі твердження судами першої та апеляційної інстанцій цілком обґрунтовано розцінені як такі, що не спростовують право позивача на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, питання порядку заповнення банківських реквізитів регулюється постановою Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, пунктом 3.7 якої передбачено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Наведена норма, що регулює порядок заповнення банківських документів, а також положення КАС України не встановлюють обов`язок зазначення номеру справи при здійсненні оплати за надані послуги.
ВС підкреслив, оскільки позивач, здійснюючи платіж, зазначив основні дані (зокрема назву послуги, повну інформацію про договір та акт), які в сукупності надають можливість ідентифікувати платіж як такий, що здійснений за наслідками надання правової допомоги у цій справі, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали відповідні посилання відповідача такими, що не нівелюють право позивача на відшкодування витрат за рахунок бюджетних асигнувань.
Так, як підтверджується матеріалами справи, в позові відповідачем була визначена Залізнична державна податкова інспекція Залізничного управління Головного управління ДФС у Львівській області, проте в ході судового розгляду її було замінено на правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області.
А відтак, доводи відповідача про те, що в акті наданих послуг зазначено, що спір у справі заявлений до Залізничної державної податкової інспекції Залізничного управління Головного управління ДФС у Львівській області, яка припинена, не свідчить про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідач, зазначаючи про те, що у акті наданих послуг безпідставно вказано про надання такої правничої допомоги, як «ознайомлення з матеріалами справи» та «виїзна консультація», не звернув увагу на те, що суд першої інстанції, висновки якого залишені без змін судом апеляційної інстанції, якраз і погодився із доводами Відповідача та відмовив у стягненні витрат на правничу допомогу саме за наслідками правової оцінки фактів надання цих видів правничої допомоги.
ВС зауважив, та обставина, що вказаний у акті прийняття-передачі наданих послуг перелік юридичних послуг наведений без зазначення затраченого часу на виконання таких робіт також не є обставиною, яка вказує про безпідставність стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінювався в залежності від витраченого адвокатом часу.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду - без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС роз’яснив обов’язкові умови для звільнення державного службовця.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.