Держгеокадастр видав роз’яснення з приводу погодження меж земельних ділянок, документ

Перший заступник голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Анатолій Мірошніченко повідомив про нове роз’яснення Держгеокадастру стосовно погодження меж земельних ділянок під назвою «Щодо окремих питань застосування нової редакції Закону України «Про землеустрій» у реєстраційній діяльності».

«Уже тривалий час в Україні погодження меж є формалізованою процедурою, яка істотно обтяжує виготовлення документації із землеустрою, водночас не виконує свого призначення — запобігти існуванню межових спорів. Більш того, в Україні навіть виникла окрема категорія спорів — не з приводу власне меж, а з приводу їх погодження.

Перенести наголос з форми на зміст у цьому питанні покликаний Закон №1423. Втім, передбачена ним дерегуляція в питанні погодження меж поки що не завжди сприймається у реєстраційній практиці. Допомогти втіленню новел Закону № 1423 у життя покликане чергове роз'яснення Держгеокадастру», — зауважив він.

Отже, у роз’ясненні йдеться про наступне.

27 травня 2021 року набув чинності Закон України від 28 квітня 2021 року № 1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (далі – Закон №1423), яким передбачено, зокрема, внесення низки змін до Закону України «Про землеустрій», які передбачають включення до складу різних видів документації із землеустрою замість «акту приймання-передачі межових знаків на зберігання», що складався відповідно до додатку 2 до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 (далі – Інструкція), «відомостей про встановлені межові знаки».

Звертаємо увагу, що форма та порядок складання передбачених Законом №1423 «відомостей про встановлені межові знаки» спеціально законодавством не регламентуються. Такі відомості можуть відображаються у довільній формі, що ідентифікує місцезнаходження межових знаків та містить їх опис.

Відповідно до статті 106 Земельного кодексу в редакції Закону №1423, межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об’єктах не встановлюються. У разі, якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок.

При цьому складання «відомостей про встановлені межові знаки» за формою та порядком, що визначені Інструкцією, вимогам Закону України «Про землеустрій» в редакції Закону України № 1423 не суперечить.

Також слід зауважити, що відповідно до абзацу одинадцятого частини першої статті 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на кадастровому плані земельної ділянки відображаються відомості про встановлені межові знаки (у разі формування земельної ділянки).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал і на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.