Депутати пропонують змінити процедуру розміщення реклами

Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект № 5094 про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами, який, зокрема, вносить зміни до алгоритму діяльності суб’єктів господарювання, які бажають розмістити рекламу. Авторами зазначені Олена Кондратюк, Микита Потураєв, Вікторія Сюмар та інші.

У законопроекті пропонується внести зміни до законів України «Про рекламу», «Про благоустрій населених пунктів», «Про автомобільні дороги», «Про охорону культурної спадщини», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», як пишуть автори, з метою створення сприятливих правових умов для покращення благоустрою населених пунктів та їх підприємницького середовища шляхом комплексного законодавчого врегулювання питань, пов’язаних з розміщенням зовнішньої реклами.

Прийняття цього законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, обумовлено необхідністю урегулювання комплексу проблем, які виникли у галузі розміщення зовнішньої реклами та створення правових передумов для утвердження прозорих суспільних відносин у зазначеній сфері та модернізації галузі зовнішньої реклами, створення сприятливих умов для ведення господарської діяльності, збалансування інтересів суб’єктів господарювання, органів влади та громадян при розміщенні зовнішньої реклами.

У проекті Закону пропонується, зокрема, визначити внутрішню рекламу, як «рекламу, що розміщується всередині будівель та споруд, у межах територій аеропортів, у тому числі на зовнішніх поверхнях розташованих на цих територіях будівель і споруд, на перонах і платформах залізничних вокзалів».

Зовнішня реклама – реклама, що розміщується з використанням спеціальних конструкцій - засобів зовнішньої реклами, розташованих на відкритій місцевості, на зовнішніх поверхнях будівель і споруд, елементах (частинах) об’єктів благоустрою.

У Головному науково-експертному управлінні (ГНЕУ) зазначають, що виглядає незрозумілим, чому зовнішня реклама, що розміщена на зовнішніх поверхнях будівель і споруд, розташованих саме на територіях аеропортів, повинна бути віднесена до внутрішньої реклами. Експерти вказують, що запровадження такої новели призведе до поширення на вищезазначену рекламу ст. 17 Закону, відповідно до якої «розміщення внутрішньої реклами погоджується лише з власником місця її розташування або з уповноваженою ним особою».

Депутати пропонують  запровадити заборону на розміщення зовнішньої реклами на опорах дорожніх знаків, засобів світлофорного регулювання та будь-яких технічних засобах організації дорожнього руху, на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, на засобах та обладнанні (у тому числі опорах) зовнішнього освітлення, на мостах та естакадах, а також ближче ніж за 50 метрів від залізничних переїздів в населених пунктах та ближче ніж за 100 метрів від залізничних переїздів поза межами населених пунктів.

При цьому запроваджується обов’язковість нанесення світлоповертаючими матеріалами вертикальної дорожньої розмітки, заввишки до 2 метрів від поверхні землі на опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг. За запропонованою редакцією, на думку експертів, така розмітка буде наноситися тільки за вимогою територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Пропонується встановити заборону «розміщення зовнішньої реклами на об’єктах культурної спадщини національного значення, крім випадків виконання робіт з реставрації чи ремонту будівель, споруд (витворів), що є пам’ятками національного значення, у цілях залучення коштів для забезпечення збереження відповідних пам’яток. У таких випадках зовнішня реклама розміщується виключно на тимчасових конструкціях (риштування, захисні огорожі тощо), що встановлюються на період виконання таких робіт за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини».

У ГНЕУ наголосили, що пропонована новела вбачається сумнівною з огляду на характер та механізм передбачених винятків запропонованої заборони, які можуть нести ризики корупційного характеру.

Також в оновленій редакції ч. 2 ст. 61 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачається, що «рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини у встановлений законом строк з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів».

Забороняється розповсюдження внутрішньої реклами через радіотрансляційні мережі сповіщання пасажирів або з використанням іншого звукотехнічного обладнання на станціях, у тому числі метрополітену, вокзалах, в портах та аеропортах.

Розміщення засобів зовнішньої реклами здійснюється на підставі дозволів, що видаються за рішенням дозвільних органів, а також типового порядку розміщення засобів зовнішньої реклами, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Не вважається рекламою:

Розміщення інформації про виробника товару та/або товар, а також надавача послуг та/або послуги у місцях, де цей товар реалізується чи надаються ці послуги, на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі чи надання послуг (крім зовнішніх поверхонь будівель та споруд, у тому числі тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності), а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці.

Інформація про зареєстроване найменування особи та її діяльність (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), сукупність товарів, яка не дозволяє виділити окремий товар і сформувати інтерес споживачів до нього, знаки для товарів і послуг,  які використовуються особою на законних підставах, контактні дані (телефон, електронна адреса), години роботи, місце провадження діяльності особи (номер приміщення, поверх) та напрямок руху до такого місця, що відображена на засобі поширення такої інформації – вивісці чи табличці.

Вивіска розміщується не вище першого поверху будівлі (споруди), вивіскою позначається (ідентифікується) приміщення (його частина), де особа провадить свою діяльність, та/або місце входу до будівлі чи споруди, де знаходиться таке приміщення. Табличка розміщується безпосередньо на вхідних дверях до будівлі чи споруди, де особа провадить свою діяльність, ліворуч або праворуч від них і площа її поверхні не може перевищувати 0,5 кв. м.

Розміщення вивісок і табличок на зовнішніх поверхнях будівель та споруд здійснюється за згодою їх власників чи уповноважених ними органів відповідно до правил розміщення інформаційних елементів фасадів будівель, споруд і не потребує отримання дозволів чи інших документів дозвільного характеру.

У законопроекті прописано, що під час видачі дозволів втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється так само, як і стягнення плати за видачу (продовження строку дії) дозволу.

Хто контролює розміщення реклами

Для здійснення повноважень у сфері розміщення засобів зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада, обласна державна адміністрація, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення утворює відділ, управління, департамент або покладає відповідні функції на існуючий відділ, управління, департамент, сільського голову - дозвільний орган.

Такі дозвільні органи створюють та забезпечують ведення електронної інформаційної бази даних місць розміщення засобів зовнішньої реклами, яка повинна містити інформацію про:

видані дозволи, місця розміщення засобів зовнішньої реклами, їх типи, власника;

місця, на які подані заяви про отримання дозволів та надані висновки дозвільного органу за такими заявами;

рішення, прийняті про видачу, відмову у видачі, анулювання, продовження строку дії дозволів;

укладені договори на право тимчасового користування місцями для розміщення засобів зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній або державній власності.

Дозвіл видається (продовжується) за місцезнаходженням засобу зовнішньої реклами згідно з затвердженою схемою розміщення на десять років, а в інших випадках - на п’ять років.

Передбачається, що на засобі зовнішньої реклами повинен бути розміщений двомірний штрих-код (QR-код), що містить в кодованому вигляді відомості про власника засобу, номер його телефону, номер і термін дії дозволу на розміщення.

Як отримати дозвіл на розміщення реклами

Подання заяви про видачу (продовження дії, переоформлення, анулювання, внесення змін) дозволу на розміщення здійснюється у письмовій формі через центр надання адміністративних послуг або в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Для одержання дозволу суб’єкт господарювання подає заяву, до якої додаються:

фотографічне зображення заявленого місця розміщення зовнішньої реклами та кольоровий комп’ютерний макет з відображенням засобу зовнішньої реклами на заявленому місці;

ескіз, на якому відображено усі видимі сторони такого засобу;

план-схема з позначенням заявленого місця розміщення;

згода власника або уповноваженого ним органу (особи) - у разі розміщення засобу зовнішньої реклами на місці, яке перебуває у державній чи приватній власності.

Після цього дозвільний орган протягом 10 робочих днів має надати позитивний або негативний висновок.

Варто зазначити, що у законопроекті надається вичерпний перелік випадків, коли надається негативний висновок на розміщення реклами.

Отже, він буде негативним, якщо:

подано суб’єктом господарювання неповний пакет документів;

відсутній виданий у встановленому порядку дозвіл на заявлене місце розміщення засобу зовнішньої реклами;

відсутній висновок дозвільного органу про можливість видачі дозволу на заявленому місці іншому суб’єкту господарювання за раніше поданою заявою;

місце розміщення та/або тип наземного засобу  зовнішньої реклами не відповідає вимогам, встановленим цим Законом, і схемі розміщення засобів зовнішньої реклами;

заявлене місце та/або тип засобу зовнішньої реклами, що планується до розміщення на фасадах будівель і споруд, не відповідає вимогам, встановленим цим Законом, і правилам розміщення інформаційних елементів фасадів будівель, споруд;

не проведено, згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України програмами розвитку дорожнього господарства, реконструкцію ділянки автомобільної дороги загального користування, на якій знаходиться заявлене місце розміщення засобу зовнішньої реклами.

В усіх інших випадках дозвільним органом надається позитивний висновок. Методика розрахунку плати за тимчасове користування місцем розміщення засобу зовнішньої реклами, що перебуває у державній та комунальній власності, затверджується Кабміном.

Зазначимо, законопроектом передбачається демонтаж засобів зовнішньої реклами, який розміщений без дозволу. Зокрема, власник (користувач) зобов’язаний демонтувати самовільно розміщений засіб зовнішньої реклами протягом п’яти робочих днів з дати отримання ним письмової вимоги. У разі невиконання демонтажу  він здійснюється за рішенням  уповноваженого органу. 

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що парламент збирається надати Держкосмосу спеціальний статус.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.