Чи є нововиявленою обставиною постановлення вироку суддею, що не складав письмової присяги судді України

Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 175/4663/17 та встановив, чи є нововиявленою обставиною постановлення вироку суддею, що не складав письмової присяги судді України.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що вироком Дніпропетровського обласного суду від 14 грудня 1999 року з урахуванням внесених змін ухвалою Верховного Суду України від 30 травня 2000 року особу засудженого до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 9 квітня 2020 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду, залишено без задоволення заяви засудженого про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Дніпропетровського обласного суду щодо

У своїх заявах про перегляд за нововиявленими обставинами вироку місцевого суду засуджений вказував на нововиявлену обставину про яку йому не було відомо, а саме, що у вересні 2017 року він дізнався про те, що судді Дніпропетровського обласного суду та судді Верховного Суду України, які розглядали справу щодо нього, не склали письмової присяги судді України, а тому ці судді винесли завідомо неправосудні рішення.

Судді ВС зазначили, що системне тлумачення положень ст. 459, пунктів 4,5 ст. 462, ст. 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:

1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;

2) вони перебувають в органічному зв’язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;

3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

ВС підкреслив, перевіривши обставини, на які посилався засуджений, суд першої інстанції, з дотриманням вимог статей 459, 466, 467 КПК, належним чином умотивувавши своє рішення, дійшов правильного висновку, що обставини, на які посилається у своїх заявах засуджений як на підстави скасування вироку обласного суду за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими в розумінні вимог ч. 2 ст. 459 КПК. Судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК.

Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року вперше обраний суддя в урочистій обстановці приймає присягу. Вказаною нормою не передбачено повторної присяги суддів, які її прийняли до прийняття вказаного закону. Крім того, відповідно до п. 12 Перехідних положень Конституції України від 28 червня 1996 року судді всіх судів України, обрані чи призначені до дня набуття чинності Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.

Також до набрання чинності Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів», яким було передбачено прийняття присяги вперше обраним суддею та визначено зміст такої присяги, раніше обрані судді до присяги не приводились з огляду на відсутність такої вимоги у зазначеному Законі та принцип незворотності закону в часі.

Колегія суддів установила, що судді Дніпропетровського обласного суду, які ухвалили вирок стосовно засудженого, та судді Верховного Суду України, які брали участь у перегляді вироку стосовно нього, були обрані до набрання чинності Конституцією України і здійснювали свої повноваження відповідно до вказаних вимог Конституції України.

Верховний Суд залишив ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області та ухвалу Дніпровського апеляційного суду без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Раніше  «Судово-юридична газета» писала, чи є копія ордеру належним документом, що підтверджує повноваження адвоката.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.