ВС роз’яснив, чи є копія ордеру належним документом, що підтверджує повноваження адвоката

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 826/11795/18, в якій досліджував питання, чи є копія ордеру, у розумінні частини четвертої статті 59 КАС України, належним документом, що підтверджує повноваження адвоката як представника сторони.

Обставини справи

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику у зв`язку з поданням її особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності (пункт 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Повертаючи апеляційну скаргу за вказаними підставами, суд апеляційної інстанції зазначив, що документ підписаний адвокатом, яка на підтвердження своїх повноважень надала копію ордера. Цю обставину суд апеляційної інстанції визнав достатньою для висновку про підписання апеляційної скарги особою, яка, у розумінні статті 59 КАС України, є «неналежним представником».

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що аналіз чинного законодавства дозволяє зробити висновок про те, що ордер є самостійним (окремим) документом, що підтверджує повноваження адвоката як представника, юридичне значення якого не залежить від подання адвокатом разом з ним договору про надання правничої допомоги, його копії, витягу тощо.

Указану правову позицію було викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 9901/736/18 (провадження № 11-989заі18).

Крім того, ВС зауважив, що відповідь на запитання, чи є копія ордеру, у розумінні частини четвертої статті 59 КАС України, належним документом, що підтверджує повноваження адвоката як представника сторони, Велика Палата Верховного Суду надала у постанові від 1 липня 2020 року у справі № 320/5420/18 (провадження № 11-706апп19).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить вказівки на класифікаційну ознаку документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема, за стадіями їх створення, а саме: оригінал або копію, тому можна зробити висновок, що повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені як оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії.

За висновками Великої Палати Верховного Суду порядок засвідчення копії ордеру деталізовано в рішенні Національної асоціації адвокатів України від  4 серпня 2017 року № 162, відповідно до якого відмітка про посвідчення копії ордера на надання правової допомоги має складатися зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису адвоката (або керівника адвокатського об`єднання/адвокатського бюро, у випадку якщо ордер видається адвокатським об`єднанням/адвокатським бюро), який засвідчує копію, його ініціалів і прізвища, а також дати засвідчення копії.

У цій справі адвокат на підтвердження своїх повноважень діяти від імені позивача надала копію ордера серії , виданого на підставі договору про надання правової допомоги адвокатським бюро. Копія ордера містила відмітки про її посвідчення, а саме: слова «Згідно з оригіналом», підпис директорки адвокатського бюро, яка засвідчила копію, її ініціали та прізвище, а також дату засвідчення копії.

Ураховуючи, що представник позивача - адвокат веде судову справу від імені ПП «ДДП», вона, як адвокат, має право посвідчувати копії документів у справах, зокрема і копії ордера, який є належним документом, що підтверджує повноваження на представництво особи, зокрема на вчинення такої процесуальної дії, як подання та підписання апеляційної скарги від імені ПП «ДДП».

ВС підкреслив, суд апеляційної інстанції викладеного не врахував і дійшов помилкового висновку про подання та підписання апеляційної скарги особою, яка не має такого права, а отже, і про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду, а справу направив для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про нез’ясування платником податків наявності повноважень у представника контрагента щодо укладення угоди: позиція ВС.