За рахунок чого господарським судам планують розширити підвідомчість

Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради доопрацював законопроект «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» № 5202 від 04.03.2021. Одним із авторів законопроекту є голова Комітету Микола Сольський. Законопроект готують до повторного першого читання, оскільки первісний варіант не сподобався сесійній залі. Тож його відправляли на доопрацювання.

Однією із новацій законопроекту, з огляду на текст, який розміщений на сайті Верховної Ради, є доповнення статті 20 Господарського процесуального кодексу України пунктом 18, згідно з яким господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

18) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка включена до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання та виконання організацією водокористувачів договорів, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також спори щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах щодо умов забору, доставки води та її відведення між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами.

Необхідність у цьому з’явилася внаслідок низки новацій, які закладені в законопроекті.

Ключові новації передбачають таке:

1) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про меліоративну мережу, її окремі складові та земельні ділянки (масиви земель), меліорацію на яких мережа може забезпечувати;

2) включення до реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про права на меліоративну мережу та її окремі складові;

3) створення організацій водокористувачів, засновниками та членами яких можуть бути виключно власники земельних ділянок с/г призначення, які не передані в користування, та користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

4) зміну порядку будівництва меліоративних мереж;

5) трубопроводи внутрішньогосподарських меліоративних систем виключаються із переліку об'єктів будівництва, що дасть можливість не проходити процедуру оформлення документів на будівництво при прокладенні (заміні) трубопроводу, через який вода надходить до поливальної техніки;

6) реконструкція та капітальний ремонт об’єктів інженерної інфраструктури діючих меліоративних систем звільняється від обов'язкового проведення оцінки впливу на довкілля;

7) пропонується дозволити приватизацію насосних станцій, які не використовуються протягом не менш ніж десяти років.

На первісну редакцію законопроекту звернуло увагу Головне науково-експертне управління, яке зазначило, що внаслідок змін до законодавства канали на зрошувальних і осушувальних системах не визнаватимуться водними об’єктами, на які поширюється дія Водного кодексу України. На думку ГНЕУ, таке виключення вказаних каналів із числа водних об’єктів одразу створює прогалину у регулюванні відносин щодо них. Наприклад, щодо каналів на зрошувальних і осушувальних системах: перестають діяти приписи глави 20 ВК України «Охорона вод від забруднення, засмічення та вичерпання»; унеможливлюється притягнення до відповідальності винних осіб за правопорушення, визначені у ст. 100 ВК України тощо.

ГНЕУ також нагадує, що хоч ознаки меліоративної мережі подібні до ознак об’єктів, визначених у ч. 4 ст. 5 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», меліоративна мережа або складові її частини не можуть бути зареєстровані в Державному реєстрі прав з тих же самих підстав, що й вказані об’єкти.

Згідно з вказаною частиною не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі або складовою частиною речі, зокрема, на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії.

Є питання у ГНЕУ і до приватизації, оскільки воно не вбачає необхідності у включенні вказаного положення до цього Закону.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що накладати арешт на кошти банку, що знаходяться на його кореспондентських рахунках, заборонять.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.