«Дивимося відео без звуку, а потім слухаємо звук»: суддя розповів, як зараз працює «суд у смартфоні»

Голова Личаківського районного суду м. Львова Сергій Гирич, коментуючи новий закон про поетапне впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), розповів, як насправді зараз працює «діджиталізований» суд.

Детальніше про новий закон та чи справді він спрямований на впровадження цифрового правосуддя, можна прочитати тут.

«Я хочу розповісти, як же зараз здійснюється фіксування розгляду кримінальних проваджень відеозаписувальними технічними засобами.

У Личаківському районному суді м. Львова по штату 10 суддів, фактично працює 8, і всі обрані слідчими суддями, оскільки на нашій території знаходиться ТУ ДБР у м. Львові і Львівське районне управління поліції ГУНП У Львівській області.

У трьох залах встановлені системи фіксації судового засідання АКОРД, які дають можливість здійснювати відеозапис судового засідання у кримінальних справах. Але ця «дивотехніка» окремо записує файл відео і окремо звуковий файл, а тому при перегляді дивимося відео без звуку, а потім слухаємо звук.

Решта 5 суддів мають ще кумеднішу процедуру відеофіксації.

ДСА, яка в 2019 році рапортувала, що суди готові до запровадження відеозапису, оскільки суди забезпечені достатньою кількістю відеозаписувальних технічних засобів, у терміновому порядку закупила ноутбуки, а тому під час відеозапису судового засідання відео пишеться на ноутбук, а звук – на систему фіксації засідань «ОБЕРІГ», на якій секретар судових засідань веде ще і журнал.

Уявіть, як можна здійснити відеозапис судового засідання на камеру ноутбуку, який не можна розмістити так, щоб камера охоплювала і суд, і учасників процесу. А тому у відеокадри хтось та не попадає.

Після засідання відео слід переписати на флешку (бо ноутбук не має CD-ROM), а потім на комп'ютері, який його має, здійснити запис відео на диск та окремо на інший диск переписати інформацію про хід судового засідання із ОБЕРЕГу.

І це все у двох екземплярах (бо треба зберігати архівну копію).

Оце і є на практиці суд у смартфоні!» - зазначив Сергій Гирич.

Також окремо він зупинився на «новаціях» закону про «поетапне впровадження ЄСІТС».

«Суд у «смартфоні», як воно є насправді!

Сьогодні вступає в силу Закон України від 27 квітня 2021 року № 1416-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи». Вказаним законом передбачено, що «Створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно»;

доповнити абзацами двадцять другим і двадцять третім такого змісту:

«Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIІІ «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля)».

Також вказаним законом внесені зміни до відповідних статей ЦПК, КАС та ГПК, які регламентують фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Так, зокрема новою редакції статті 247 ЦПК України передбачено, що «Суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу)".

Звичайно, ЄСІСТ потрібна і довгоочікувана система, яка спростить судочинство і зменшить витрати на нього і головне спростить процедури комунікації між громадянами-учасниками судових процесів та їх представниками із судами (судові повістки про розгляд справ можна буде отримати через ЄСІСТ), але щоб її запровадити, потрібне державне фінансування і неабияке.

Але поки що депутати лише прийняли закон. Звичайно, політичні лозунги на зразок «суд у смартфоні» не замінять належне фінансування. Слід нагадати, що в Державному бюджеті на 2020 рік та 2021 рік на запровадження ЄСІСТ кошти не виділялися, і якщо таким буде фінансування судової гілки влади у наступному році, то не буде ні ЄСІТС, ні коштів на судові повістки.

Неабиякий подив у суддів викликала ініціатива законодавців запровадити відеофіксацію судових засідань справ, які розглядаються за правилами КАС, ЦПК, ГПК. Хоч такий вид фіксації можливий лише за згодою всіх учасників процесу, але хочу нагадати, як на практиці реалізується така ініціатива депутатів про відеофіксації судових засідань у кримінальних справах.

Нагадаю, що норми щодо застосування під час судового розгляду кримінальних проваджень відеозаписувальних технічних засобів мали набирати чинності з 1 січня 2019 року, але відбулося відтермінування їх введення в дію, бо у судах були відсутні відеозаписувальні технічні засоби», - зазначив суддя.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.