Законопроект про корінні народи і сепаратизм: позиція депутата

Офіс президента України Володимира Зеленського вніс до парламенту законопроект № 5506 про корінні народи України. Президент пропонує унормувати статус національних меншин (татар, караїмів та кримчаків), які не мають державності поза межами України і проживають у Криму. Серед іншого пропонується закріпити можливість фінансування засобів масової інформації меншин, право на самовизначення, можливість фінансування з бюджету представницьких органів, перейменування топонімів тощо. За роз’ясненням «Судово-юридична газета» звернулася до народного депутата від «Слуги народу», заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Неллі Яковлєвої.

Чи підтримуєте Ви даний законопроект.

Я думаю, що ми у сесійній залі будемо підтримувати його усією фракцією, оскільки визначення статусу корінних народів є важливим у контексті підготовки до саміту Кримської платформи.

Чому в законопроекті висвітлено лише питання Криму і трьох народів: татар, караїмів і кримчаків.

Тому що цей законопроект спрямований саме на корінні народи і визначає їхній правовий статус відповідно до норм міжнародного права. Паралельно іде робота над законопроектом про національні меншини. Вони будуть розведені, але права як корінних народів, так і національних меншин будуть захищені.

Чому не згадуються гагаузи, татари Донбасу тощо. Які теж можуть підпасти під критерій корінних.

Тут питання, мабуть, чисельності, і швидше питання пов’язане з проблемою окупації Криму. Тому що важливо закріпити статус корінних народів у Криму, для того щоб у подальшому, в тому числі в міжнародній площині, кримські татари, караїми, кримчаки мали право на самовизначення в межах території України, в межах її конституційного ладу.

У законопроекті передбачена норма про право на самовизначення цих корінних народів. Чи не закладає це можливість сепаратизму?

Я стою трохи на іншій позиції, з огляду на те, що самовизначення буде відбуватися в рамках автономії, і власне автономія була закріплена у нас в конституції як Автономна республіка Крим. Тому тут я спочатку теж трохи замислилася над правом на самовизначення, але мається на увазі право на визначений статус автономії.

Чи буде це уточнено в законопроекті?

Звичайно, між першим та другим читанням можуть бути внесені поправки, які більш чітко окреслять саме проблему самовизначення. У будь-якому випадку цей законопроект є рамковим, не можу сказати, що він дуже детально виписує, взагалі, права корінних народів, але в той же час він відповідає нормам міжнародного права, тим загальним документам, де зазначені позиції по корінних народах.

Чи не вважаєте ви за краще прописати право на культурну автономію, а не  самовизначення?

Якщо у нас Крим у будь-якому випадку залишається автономною республікою, то говорити про культурну автономію замало, бо навіть за нинішнім конституційним ладом вони мають більше прав, виходячи з самого факту автономії. Стосовно питання культурної автономії, воно обговорюється часто в питанні децентралізації, зараз пройшла фінансова децентралізація, коли громади отримали більше фінансових повноважень, то виникає питання, чи можливо треба розширити культурну децентралізацію. Але, на маю думку, це достатньо ризикована річ, враховуючи, що ми маємо міжнародний збройний конфлікт і поляризацію поглядів у суспільстві.

У законопроекті передбачена можливість повернення історичних назв. Чи є ймовірність перейменування Севастополя, Сімферополя, які у свій час носили тюркські назви?

Я думаю, що логіка законопроекту, який вніс президент, була іншою. Ми розуміємо, що за Крим нам доведеться боротися у міжнародних  судах, і саме для того, щоб законодавство було у нас вирівняно в тому контексті, що кримські татари мають історичне право на землі Криму, нам потрібно закріпити їхній статус і після того працювати на міжнародній арені.

З боку українців Криму часто лунають закиди, що влада більше дбає про інтереси татар, а не українців, особливо це стосується даного законопроекту.

Це може бути одним із інструментів деокупації. Отакі законопроекти, які зможуть складати міжнародну правову базу для того, аби в позивному процесі встановлювати питання справедливості і відновлення територіальної цілісності.  Ми розуміємо, що це взагалі не швидкі процеси, якщо не сказати повільні, знаємо, як працюють міжнародні судові інстанції, але в будь-якому випадку для відновлення справедливості це нам потрібно.

У законопроекті передбачена можливість створення і фінансування з бюджету представницьких органів цих народів. А як вони взаємодіятимуть з органами влади, чи не матиме місце фактор двовладдя?

Насправді зараз статус Меджлісу є не зовсім визначеним з точки зору нинішнього стану речей. Окрім того, ми спілкувалися з представниками кримськотатарського народу, в тому числі і з депутатами, які представляють цей корінний народ. Ще вони говорять, яка у них є базова потреба: потрібне місце, де умовно може збиратися культурний центр. Зрозуміло, що найчастіше на це виділяються якісь кімнати в межах чи адміністрацій, чи комунальних будівель. Зараз у них нема таких будівель, і це для них є ключовою проблемою. Тому ця норма була закладена.

У законопроекті передбачена можливість фінансування приватних ЗМІ, якщо вони належать відповідним меншинам. Чи не є ця норма дискримінаційною і чи не викличе шквал критики за фінансування з бюджету приватних каналів, як це зараз відбувається з телеканалом АТР?

Ми розбирали це питання на комітеті, ставили питання міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. У цьогорічному бюджеті було передбачене фінансування на різні ЗМІ, які спрямовані на тимчасово окуповані території. Саме цього року АТР не отримав свого звичного фінансування. Була дискусія, що вони на тендерах мають завойовувати це право на фінансування з державного бюджету, де буде оцінюватися їхня ефективність роботи з тимчасово окупованими територіями, якість контенту. На жаль, зараз не можу остаточно сказати, на яку модель фінансування вийшло міністерство, але я так розумію, цим законопроектом можливе повернення попередньої схеми фінансування АТР.

Чи не закладе законопроект ворожнечу серед меншин? Чи не будуть подібного статусу вимагати гагаузи, татари Донбасу, угорці, румуни, молдавани та інші?

Саме тому ці питання ідуть у зв’язці. Сподіваюся, що цей законопроект про корінні народи буде прийнятий, а паралельно триває розробка законопроекту про національні меншини. Мої колеги по комітету зараз знаходяться у відрядженні, де і зустрічаються з представниками різних народів, які проживають в Україні, відбуваються з ними консультації. Я думаю, що в ході цих консультацій представники нашого комітету зрозуміють як потреби національних меншин, так і їхні претензії до влади, і всі ці побажання будуть враховані в законопроекті. Хоча я відзначу, що в небагатьох державах, взагалі, є закон про національні меншини.

Раніше «Судово-юридична газета» детально проаналізувала законопроект про корінні народи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.