Під час розгляду справи про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення позивач звільняється від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки матеріальна допомога на оздоровлення входить до структури заробітної плати. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 143/179/19 за позовом особи до комунального закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів Погребищенської районної ради Вінницької області, відділу освіти Погребищенської районної державної адміністрації про зміну дати звільнення, стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення.
Обставини справи
Заочним рішенням районного суду Погребищенського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2019 року позивачу відмовлено у задоволенні позову. Не погоджуючись із цим рішенням, жінка подала апеляційну скаргу, яку ухвалою апеляційного суду спочатку було залишено без руху, згодом – повернуто заявнику. Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу, виходив із того, що у визначені апеляційним судом строки заявник не усунув недоліки, зокрема не сплатив судовий збір.
Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду з огляду на таке. Предметом позову у справі, що переглядалася, є зміна дати звільнення та стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Районний суд, ухвалюючи рішення у справі та вирішуючи питання про розподіл судових витрат, дійшов висновку про те, що при поданні позовної заяви за вимоги про зміну дати звільнення та стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення жінка повинна була сплатити судовий збір. Апеляційний суд зазначав, що жінка не звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Результат аналізу статті 2 Закону України «Про оплату праці» свідчить про те, що матеріальна допомога входить до структури заробітної плати. Суд апеляційної інстанції на це уваги не звернув, помилково зазначаючи, що позовна вимога про стягнення матеріальної допомоги мала бути оплачена судовим збором. Постановою Верховного Суду ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 лютого 2020 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.