МОН опублікувало проект порядку присудження ступеня доктора наук: що зміниться

На сайті Міністерства освіти і науки України (МОН) опублікували для обговорення порядок присудження ступеня доктора наук.

У проекті зазначено, що науковий ступінь доктора наук присуджується радою на підставі публічного захисту докторської дисертації. МОН затверджує рішення рад про присудження наукового ступеня доктора наук і видає дипломи доктора наук.

Традиційно не забувають і про доброчесність, зазначивши, що на здобуття наукового ступеня доктора наук поширюється дія законодавства з питань академічної доброчесності.

Основні вимоги для отримання ступеня доктора наук

Обсяг докторської дисертації повинен мати обсяг основного тексту 10-15 авторських аркушів на правах рукопису або у вигляді монографії або у вигляді наукової доповіді. При цьому аби захистити дисертацію не обов’язково вчитися у докторантурі.

Здобувач ступеня доктора наук, підготовка якого здійснювалася в докторантурі закладу вищої освіти (наукової установи)  або який самостійно підготовив докторську дисертацію, повинен:

мати ступінь доктора філософії (кандидата наук);

представити наукові досягнення з узагальненням проведених самостійно оригінальних досліджень з отриманими науковими результатами, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення;

мати опубліковані праці за темою докторської дисертації у фахових вітчизняних і міжнародних рецензованих виданнях.

Докторська дисертація може бути подана до ради для проведення захисту не раніше ніж через п’ять років після здобуття особою ступеня доктора філософії (кандидата наук).

Допускається за рішенням МОН подання до ради докторської дисертації раніше п’ятирічного строку після здобуття ступеня доктора філософії (кандидата наук) у разі вагомого особистого внеску здобувача у забезпечення розвитку відповідної галузі науки, що стосується наукових результатів докторської дисертації. Підтвердженням вагомого особистого внеску здобувача у забезпечення розвитку галузі науки, з якої підготовлено дисертацію, може бути:

наявність трьох патентів на винахід, які пройшли кваліфікаційну експертизу,  або трьох дипломів на наукове відкриття;

наявність не менше ніж трьох публікацій у виданнях, віднесених до першого і другого кварталів (Q1 і Q2) відповідно до класифікації SCImago Journal and Country Rank або Journal Citation Reports; 

відзначення державними нагородами (преміями) України або інших держав.

Докторська дисертація повинна супроводжуються окремим рефератом обсягом 1,0-2,0 авторського аркуша, який подається державною мовою і складається із загальної характеристики докторської дисертації, її основного змісту і висновків, списку наукових публікацій, зарахованих за темою докторської дисертації.

Після завершення здобувачем, підготовка якого здійснювалася в докторантурі закладу вищої освіти (наукової установи), відповідної наукової програми, науковий консультант здобувача готує висновок з оцінкою його роботи у процесі підготовки дисертації.

Попередня експертиза докторської дисертації проводиться, як правило, у закладі вищої освіти (науковій установі), де здійснювалася підготовка здобувача.

Структурний підрозділ, де буде проводитися попередня експертиза докторської дисертації, подає пропозиції вченій раді закладу вищої освіти (наукової установи) щодо призначення трьох рецензентів. Рецензенти готують висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації. Попередня експертиза докторської дисертації проводиться протягом трьох місяців з дня надходження до закладу вищої освіти (наукової установи) письмової заяви здобувача щодо проведення такої експертизи.

Після цього утворюється МОН рада з наукової спеціальності (не більше трьох) за галуззю науки, з якої у закладі вищої освіти (науковій установі) відкрито докторантуру в установленому законодавством порядку, у складі 11-18 осіб. Вчений секретар приймає заяву здобувача, його докторську дисертацію та перевіряє наявність документів відповідно до встановленого переліку.

Керівникам та їх заступникам закладів вищої освіти (наукових установ) не дозволяється захищати докторські дисертації у радах, утворених за місцем основної роботи зазначених осіб.

Для розгляду докторської дисертації призначаються три опоненти, з яких тільки один може бути членом ради, де проводитиметься захист, чи штатним працівником закладу вищої освіти (наукової установи), в якій утворено раду. Протягом року особа може бути призначена опонентом для захисту не більш як п’яти докторських дисертацій. Опонент на основі вивчення докторської дисертації та наукових публікацій, зарахованих за темою докторської дисертації, подає раді відгук.

Захист докторської дисертації проводиться не раніше ніж через місяць після розміщення на офіційному веб-сайті МОН такого повідомлення.

Рада не пізніше ніж за десять робочих днів до дати захисту дисертації розміщує в електронному вигляді на офіційному веб-сайті ЗВО, в раді якого проводитиметься захист, у розділі, в якому міститься інформація про діяльність рад, примірник докторської дисертації (із забезпеченням відкритих форматів текстових даних), висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів докторської дисертації, відгуки опонентів та облікову картку дисертації за встановленою формою.

Зазначені матеріали зберігаються у відкритому доступі на офіційному веб-сайті закладу вищої освіти (наукової установи) протягом трьох місяців з дати набрання чинності наказом МОН про видачу здобувачеві диплома доктора наук.

Публічний захист докторської дисертації проводиться на засіданні ради. Засідання вважається правоможним у разі, коли в його проведенні взяло участь не менш як дві третини складу, а також не менш як чотири доктори наук зі спеціальності докторської дисертації.

Заклад вищої освіти (наукова установа) забезпечує трансляцію захисту докторської дисертації в режимі реального часу, аудіофіксацію (запис фонограми) та відеофіксацію. Запис (звукозапис, відеозапис) такого засідання ради оприлюднюється на офіційному веб-сайті не пізніше наступного робочого дня з дати проведення засідання та зберігається на відповідному веб-сайті не менше трьох місяців з дати набрання чинності наказом МОН про видачу здобувачеві диплома доктора наук.

У разі потреби засідання ради може проводитися з використанням засобів відеозв’язку в режимі реального часу.

Після закінчення захисту докторської дисертації рада проводить таємне голосування щодо присудження наукового ступеня доктора наук. Якщо засідання ради проводиться з використанням засобів відеозв’язку в режимі реального часу, таємне голосування усіх членів ради проводиться з використанням програмного забезпечення, що забезпечує анонімність і верифікованість такого голосування. Програмне забезпечення для проведення таємного голосування застосовується за рішенням ради. Протокол лічильної комісії затверджується відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів ради, які брали участь у засіданні. У разі використання програмного забезпечення при голосуванні лічильна комісія не створюється, а відповідальність за процедуру голосування покладається на вченого секретаря.

Рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня вважається позитивним, якщо за нього проголосувало не менш як три чверті членів ради, які брали участь у засіданні.

Рада оформлює протягом 15 робочих днів рішення про присудження наукового ступеня доктора наук (у двох примірниках).

У МОН готується узагальнений висновок, який подається на розгляд атестаційної колегії МОН. Атестаційна колегія МОН розглядає узагальнений висновок та затверджує рішення ради про присудження наукового ступеня доктора наук. Строк розгляду у МОН докторської дисертації та атестаційної справи здобувача, як правило, становить не більше чотирьох місяців.

У разі виявлення порушення радою (здобувачем) вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, МОН застосовує заходи, зокрема:

висловлює зауваження учасникам атестації здобувача щодо недоліків, виявлених під час розгляду докторської дисертації та проведення її захисту;

звужує профіль ради;

пропонує керівнику закладу вищої освіти (наукової установи), де утворено раду, подати інші кандидатури для призначення голови ради, його заступника або вченого секретаря;

скасовує рішення ради про присудження наукового ступеня доктора наук та відмовляє здобувачу у видачі диплома доктора наук;

позбавляє голову ради, опонентів, членів комісії ради з попереднього розгляду права участі в атестації наукових кадрів;

припиняє діяльність ради строком на один рік;

позбавляє заклад вищої освіти (наукову установу) права утворювати спеціалізовану вчену раду за відповідною науковою спеціальністю строком на один рік.

Позбавлення наукових ступенів

Особа, якій за рішенням МОН (МОНмолодьспортом, ВАК) видано диплом доктора (кандидата) наук або затверджено рішення ради про присудження ступеня доктора філософії, може бути позбавлена відповідного ступеня у разі виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, чинних на момент прийняття рішення МОН (МОНмолодьспортом, ВАК).

До МОН подають звернення:

фізичні (юридичні) особи з інформацією про виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів;

рада, в якій відбувся захист докторської (кандидатської) дисертації, про позбавлення відповідного наукового ступеня у порядку встановленому МОН;

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) про позбавлення відповідного ступеня.

Звернення повинно містити:

посилання на вимоги, порушення яких виявлено заявником;

посилання на докази, які підтверджують факт фабрикації, фальсифікації;

наведення джерел неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання.

У МОН розглядаються звернення щодо:

порушення процедури попередньої експертизи докторської дисертації, процедури розгляду в раді ‒ протягом року після прийняття МОН рішення про видачу диплома доктора (кандидата) наук;

порушення кваліфікаційних вимог – протягом десяти років після прийняття МОН рішення про видачу диплома доктора (кандидата ) наук;

порушення вимог з питань авторського права, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації – без строку давності.

У МОН готується узагальнений висновок, який подається на розгляд атестаційної колегії МОН.

Атестаційна колегія МОН розглядає узагальнений висновок і приймає рішення щодо позбавлення особи наукового ступеня.

МОН на підставі рішення атестаційної колегії позбавляє особу наукового ступеня, скасовує своє рішення про видачу особі відповідного диплома та визнає диплом недійсним або залишає в силі рішення, обґрунтованість прийняття якого переглядалося.

При цьому особа може оскаржити дане рішення в суді.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.