ВС нагадав, коли розбій вважається закінченим злочином

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 552/5608/18 та зазначив, що розбій вважається закінченим злочином з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, незалежно від того, заволодів майном злочинець чи ні.

Обставини справи

Згідно з вироком чоловіка визнано винуватим та засуджено за те, що він, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення корисливих злочинів проти власності в тому числі і за розбійні напади, перебуваючи, неподалік будинку, діючи умисно, в стані алкогольного сп’яніння, вчинив напад на потерпілу, з метою заволодіння її майном, поєднаним із насильством, лівою рукою схопив останню за шию та правою рукою завдав не менше двох ударів в обличчя потерпілої, завдав один удар по тулубу потерпілої.

Після цього схопив за ремінець сумки, яку тримала в руках потерпіла, повалив потерпілу на тротуар та намагаючись вирвати з рук сумку, протягнув потерпілу по асфальту на відстань двох метрів. Після цього, засуджений  завдав ногами не менше п’яти ударів в голову, шию, плечі та сідниці потерпілої.

За вироком місцевого суду чоловікові призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією усього належного йому майна.

Апеляційний суд ухвалою вирок Київського районного суду м. Полтави змінив у частині вирішення цивільного позову. Цивільний позов потерпілої частково задоволено. Ухвалено стягнути з засудженого на користь потерпілої 6619, 33 грн, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

У касаційній скарзі, касатор, зокрема зазначив, що суд не правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 187 КК, не перевіривши доведеність стороною обвинувачення обов’язкових ознак сторони цього злочину.

Висновок Верховного Суду

Верховний Суд з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин вважає доводи касаційної скарги засудженого щодо неправильної кваліфікації його дій із ч. 2 ст. 187 КК безпідставними з огляду на таке.

Так, ВС зазначив, що обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 187 КК, є заподіяння особі, яка зазнала нападу, насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, або погроза застосування такого насильства.

Відповідно до усталеної судової практики розбій як злочин проти власності це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.

Під нападом за статтею 187 КК слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті.

ВС наголосив, виходячи зі статті 187 КК, розбій характеризується нападом, який може бути відкритим або несподіваним для потерпілого (таємним). Напад завжди супроводжується насильством над потерплим як способом подолання дійсного чи можливого опору з метою заволодіння чужим майном. Обов’язковою ознакою розбійного нападу є небезпечне для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, насильства. При цьому фізичне насильство полягає у силовому впливові на потерпілого, який призводить до заподіяння йому легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я або незначною втратою працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також в інших насильницьких діях, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров’я в момент їх заподіяння. В останньому випадку винна особа повинна усвідомлювати можливість заподіяння таких тілесних ушкоджень. Розбій вважається закінченим злочином з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, незалежно від того, заволодів майном злочинець чи ні. 

Крім того, Колегія суддів Верховного Суду наголосила на нерозривності та взаємозалежності нападу й відповідного насильства як ознак розбою, оскільки напад як ознака розбою, втілюється у фізичному або психічному насильстві, що здатне зумовити заволодіння чужим майном, що мало місце в даному кримінальному провадженні.

Небезпечне для життя чи здоров’я насильство – це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров’я  в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.

Із суб'єктивної сторони розбій характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони цього злочину є мета, з якою здійснюється напад, - заволодіння чужим майном.

ВС зазначив, що при кваліфікації злочину за ст. 187 КК необхідно враховувати не лише наслідки застосованого до потерпілого насильства, але й характер дій винного, а також умови за яких вчинено напад.

 У цій справі стороною обвинувачення було доведено належними та допустимими доказами факт вчинення засудженим розбійного нападу на потерпілу з метою заволодіння її майном, зокрема наданими прокурором і дослідженими в судовому засіданні даними:протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколу огляду з фототаблицею, протоколу огляду, протоколу пред'явлення особи для впізнання від 14 серпня 2018 року з фототаблицею, протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 серпня 2018 року з фототаблицею, висновку експерта, протоколу проведення слідчого експерименту з потерпілою з фототаблицями до нього, додаткового висновку експерта, висновку експерта

ВС підкреслив, що Версія засудженого, що він наносив тілесні ушкодження потерпілій внаслідок обурення на її словесну відповідь, після чого він схопив потерпілу, внаслідок цього остання упала на землю, тримаючись за якусь річ, він протягнув потерпілу по землі, а потім наніс декілька ударів ногами по тулубу, проте намірів забирати будь-які речі у потерпілої не мав, повністю спростовується показаннями потерпілої та свідка.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що не є підставою для звільнення від сплати земельного податку.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.