ВС розповів, за які злочини встановлюється конфіскація майна

Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 759/17882/19.

Обставини справи

Згідно з вироком, двоє чоловіків, помітили раніше незнайомого їм громадянина, який сидів на лавочці біля під'їзду, маючи при собі чоловічу сумку з плечовим ременем, та вирішили незаконно заволодіти чужим майном, яке йому належить. Діючи згідно з досягнутою домовленістю, вони звернулися до потерпілого з незначним запитанням і коли він подивився на них, то один із них вдарив кулаком, і наніс потерпілому удар в обличчя, унеможлививши таким чином подальший опір останнього та заподіявши йому тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень

Після цього, один із них зірвав із потерпілого матерчату сумку чорного кольору на плечовому ремні, вартістю 500 грн, в якій, зокрема, знаходився мобільний телефон «Meizu Note 6», в корпусі білого кольору, вартістю 5500 грн.

За вироком суду, обидва чоловіка отримали по 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін.

Висновок Верховного Суду

Так, із приводу посилання захисника на невідповідність призначеного покарання внаслідок суворості та порушення судом конституційного права засудженого на житло, колегія суддів зазначила наступне.

Відповідно до статті 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Згідно з положеннями статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

ВС підкреслив, що частинами 1, 2 статті 59 КК передбачено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в особливій частині КК.

ВС зазначив, що корисливим тяжким або особливо тяжким злочином може бути визнаний будь-який зі злочинів, визначених у частинах 4, 5 статті 12 КК, якщо його вчинено із корисливих спонукань. Під корисливими спонуканнями слід розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків або досягти іншої матеріальної вигоди. Санкція частини 2 статті 187 КК передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна. У цій нормі конфіскація майна передбачена як обов’язкове додаткове покарання.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд, призначаючи особі покарання, передбачене санкцією частини 2 статті 187 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього належного йому майна, врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке є тяжким, фактичні обставини вчинення злочину, наявність корисливого мотиву,  дані про особу винного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив новий злочин не відбувши покарання за попереднім вироком. Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд, призначаючи особі покарання, наближене до максимального, передбаченого санкцією статті, дійшов висновку, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

ВС наголосив, на підставі викладеного рішення суду про необхідність призначення засудженому додаткового покарання у виді конфіскації майна вбачається обґрунтованим.

Щодо доводів адвоката з приводу виключення житла, яке належить засудженому, з переліку майна, що підлягає конфіскації, то частиною 3 статті 59 КК передбачено, що перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України. Тому питання про виключення житла з переліку майна, на яке звертається стягнення повинно вирішуватися в порядку виконання судових рішень.

Посилання захисника. на порушення судом статті 41 Конституції України є безпідставними. Так, ВС зазначив, що згідно з приписами частини 5 статті 41 Основного Закону, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

За наведених обставин колегією суддів не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність або невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, а тому підстав для задоволення касаційної скарги за доводами, викладеними у ній, та скасування оскаржених судових рішень, з огляду на приписи статті 438 КПК колегія суддів не вбачає.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС роз’яснив поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.