Рада схвалила за основу законопроект про діяльність наукових парків: чого чекати вишам

Верховна Рада схвалила за основу законопроект № 4236 про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності наукових парків, внесений Кабінетом Міністрів України. У пояснювальній записці записано, що мета законопроекту – підвищення ефективності здійснення науковими парками (НП) інноваційної діяльності та комерціалізації результатів наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних розробок).

Новації

Пропонується:

1) надати право засновникам створювати НП без погодження із центральними органами виконавчої влади (надати автономію закладам вищої освіти (ЗВО) та науковим установам щодо питання створення НП);

2) надати право НП самостійно встановлювати напрями діяльності без затвердження їх центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та трансферу (передачі) технологій;

3) встановити, що у разі виходу ЗВО та/або наукової установи, за участі яких було створено НП, зі складу засновників, НП підлягає ліквідації;

4) надати можливість ЗВО та/або науковій установі-засновнику надавати приміщення для розміщення НП на таких умовах оренди, як для бюджетних установ;

5) надати можливість ЗВО та науковим установам, які створені за законодавством іншим, ніж законодавство України, а також таким ЗВО приватної форми власності брати участь у  формуванні статутного капіталу НП у будь-якій формі (тобто шляхом внесення як матеріальних, так і нематеріальних активів);

6) включити до переліку джерел фінансування НП також і гранти, кредити, поворотну фінансову допомогу;

7) також Кабмін пропонує визначити правовий статус НП.

Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) висловило такі зауваження. Зокрема, у проекті пропонується нова редакція терміна «науковий парк», під яким розуміється юридична особа, що створюється у формі господарського товариства за участю закладу вищої освіти та/або наукової установи шляхом об’єднання внесків засновників для організації, координації, контролю процесу розроблення і виконання проектів наукового парку та сприяння здійсненню інноваційної діяльності в закладі вищої освіти та/або науковій установі. На думку експертів, у проекті доцільно визначити мінімальний розмір частки закладу вищої освіти та/або наукової установи у створюваному господарському товаристві для віднесення його до наукового парку.

На думку експертів, з оновленої редакції ч. 5 ст. 13 Закону України «Про інноваційну діяльність», за якою «…Експертиза під час кваліфікування інноваційних проектів виконується за рахунок коштів суб’єктів інноваційної діяльності, які заявляють проекти на державну реєстрацію (у разі передбачення відповідних коштів у Законі України про державний бюджет на відповідний рік – за рахунок коштів державного бюджету), і відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу», неможливо чітко визначити, за яких умов та в яких випадках держава здійснюватиме фінансування експертизи інноваційних проектів. У ГНЕУ звернули увагу, що кошти Державного бюджету України є окремим самостійним джерелом фінансової підтримки інноваційної діяльності, у зв’язку із чим виглядає некоректним вміщення відповідного формулювання у дужках відносно коштів суб’єктів інноваційної діяльності. Також незрозуміло, яким чином буде здійснюватися фінансування експертизи відповідних проектів у разі, якщо кошти у бюджеті були «передбачені», але їх недостатньо (або ж вони фактично відсутні) для відповідного фінансування.

Пропонується прописати, що виконавцями або співвиконавцями проектів наукового парку можуть бути здобувачі вищої освіти, а також працівники засновників наукового парку, які залучаються до роботи на підставі цивільно-правових договорів. Експерти акцентували увагу на тому, що науковий парк, як юридична особа, має право приймати працівників на роботу на підставі трудових договорів. Залучення здобувачів вищої освіти, а також працівників закладу вищої освіти та/або наукової установи до розроблення і виконання проектів наукового парку вже передбачено абзацами 4, 5 ч. 1 ст. 4 Закону у редакції проекту.

Також у ГНЕУ відзначили, що законопроект має вади техніко-юридичного характеру.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що профільний комітет Ради затвердив Концепцію реформи юридичної освіти.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.