Минулого року в Україні завершилася адміністративно-територіальна реформа, яка полягала у проведенні процесу децентралізації (наданні більших повноважень органам місцевого самоврядування) та зміні адміністративно-територіального поділу.
Розпочавшись у 2015 році, за 5 років було сформовано 1469 об'єднаних територіальних громад (ОТГ), а замість 490 районів створено 136 нових районів. Основні повноваження рад районів перейшли на нижчий (ради громад) і вищий (ради областей) рівні. При цьому до самої реформи багато запитань, наприклад, чому в одних регіонах створено 4 райони, а в інших - 10. Також виникає питання, як функціонуватиме інфраструктура, наприклад, суди, адже кожен район мав до цього свій суд. Під питанням і доля тих державних службовців, які втратили роботу через дані зміни. За роз’ясненням «Судово-юридична газета» звернулася до народного депутата України, голови підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталія Безгіна.
Чим викликана різниця в поділі регіонів на райони? Чому, наприклад, на Полтавщині, чи Чернігівщині створено 4-5 районів, а в Криму, який займає меншу площу - 10.
Утворення нових районів спиралося на урядову методику. Вона є в публічному доступі. Методика в свою чергу базувалася на відстанях від центру району, його інфраструктурних потужностях і логістиці. Втім, ми допускали винятки за 3 критеріями.
1) Гірські території, зокрема так були утворені Косівський і Верховинський райони на Франківщині. Високогір'я ускладнює логістику.
2) Території з низькою щільністю населення. Через це в північно-східній частині Чернігівщині 2 райони, хоча мав би бути 1.
3) Тимчасово окуповані території, що будуть потребувати щільнішого представництва центральної влади після деокупації. Тому в Криму, Донецькій і Луганській областях більше районі. Але їх кількість у майбутньому буде зменшена.
Яка ситуація з обліком населення у новостворених районах? Коли планується, чи як буде реалізовано опис населення, у тому числі кількість і національний склад?
Нам потрібен облік населення за громадами, а не районами. Наразі ми шукаємо з Мінцифрою модель, як це реалізувати.
Перепис населення взагалі планується, чи це буде за методикою, як працював, наприклад, колишній міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет?
(Команда Дубілета використовувала три методики обрахунку населення:
1-й метод. Дані мобільних операторів. Взяті дані про кількість абонентів за два місяці і виключені абоненти, які були в мережі менше місяця. Виключені модемні пристрої. Проведено масштабне соціологічне дослідження за кількістю телефонів. Додано дані з реєстрів молоді та людей пенсійного віку.
2-й метод — «ялинка» — розподіл людей за статтю та віком. Використано дані Держстату та реєстрів. Взяті дані Пенсійного фонду та екстрапольовані через вікову і статеву інформацію.
3-й метод. Дані державного реєстру фізичних осіб. Однак пізніше у ЗМІ з’явилася інформація, що ці дані є неправдивими – Ред.)
Ідеальний варіант - це онлайн-інструмент. Але не думаю, що за методикою Дубілета. Плануємо спочатку завести всі громади в онлайн-систему.
Яка доля державних службовців, які не змогли знайти роботу в укрупнених районах, чи в радах ОТГ? Скільки їх і чи вони працевлаштовані, чи якось відслідкована їхня доля?
Близько 10% службовців, скорочених після реорганізації РДА, не знайшли собі місце в нових адміністраціях та апаратах громад. Це ті працівники, що виявилися такими, що не відповідають потребам громад. Вочевидь, їх фаховий рівень нижчий, за очікування. Переважно це якраз не стосується людей похилого віку, що є носіями інституційної пам'яті.
Ваше бачення стосовно розвитку соціальної інфраструктури ОТГ, у тому числі, як функціонуватимуть суди?
Судова мережа наразі існує в 3 вимірах. Фактичні суди, що функціонують; нові юридичні особи судів, засновані ще указом експрезидента Петра Порошенка, на основі аналітики, взятої зі стелі, що не відповідає адмінтерустрою; суди, що мають відповідати новому районуванню, але ще не створені. Наразі працює робоча група на майданчику комітету правової політики. На основі їх напрацювань президент буде вносити відповідний законопроект.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що у Верховній Раді зареєстрували законопроект, який пропонує відтермінувати створення нової карти судів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.