Комітет Гетманцева погодив законопроект, який запроваджує цифрову гривню

Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити у другому читанні та у цілому законопроект про платіжні послуги №4364, проте не підтримав правки щодо регулювання ставок інтерчейнджу та еквайрингу.

Законопроект врегульовує такі основні питання:

• встановлює перелік фінансових та нефінансових платіжних послуг та коло їх надавачів;
• визначає вимоги до авторизації діяльності на ринку платіжних послуг: порядок видачі ліцензії на надання платіжних послуг та включення надавачів платіжних послуг до Реєстру платіжної інфраструктури;
• встановлює вимоги до надавачів платіжних послуг, які включають вимоги до корпоративного управління та управління ризиками певних категорій надавачів платіжних послуг, вимоги до капіталу юридичної особи, яка має намір надавати платіжні послуги;
• визначає умови надання платіжних послуг, що включають вимоги до договору про надання платіжних послуг, інформації, яка має надаватися користувачу до та під час виконання платіжної операції;
• встановлює вимоги до технологічних операторів платіжних послуг, до залучення агентів та третіх осіб до надання платіжних послуг;
• визначає види платіжних інструментів та вимоги до їх емісії, використання та еквайрингу;
• встановлює вимоги до порядку виконання платіжних операцій, що включає ініціювання, прийняття до виконання та відмову від прийняття, відкликання платіжної інструкції;
• визначає вимоги до порядку отримання надавачами платіжних послуг доступу до рахунків користувачів (відкритий банкінг). Мова йде про запровадження нової категорії надавачів платіжних послуг та, відповідно, нових видів нефінансових платіжних послуг:

послуги з ініціювання платіжної операції, яка полягає в ініціюванні платіжної інструкції надавачем послуги з ініціювання платіжної операції на запит платника з рахунку платника, відкритому в іншому надавачі платіжних послуг;

послуги з надання відомостей з рахунків, яка полягає в наданні в режимі реального часу консолідованої інформації щодо одного або більше рахунків, відкритих на ім’я користувача в одному або більше надавачах платіжних послуг;

• визначає загальні засади випуску та використання електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України в Україні;
• визначає види рахунків, які можуть відкриватися банками та небанківськими надавачами платіжних послуг, порядок їх відкриття та особливості функціонування платіжних рахунків;
• встановлює вимоги до захисту інформації під час виконання платіжних операцій;
• визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні;
• встановлює вимоги до державного регулювання платіжного ринку в Україні;
• запроваджує діяльність регуляторної платформи для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях;
• удосконалює порядок здійснення оверсайта, поширивши його на платіжну інфраструктуру та платіжні інструменти.

Тож, новацією законопроекту є можливість використання електронних (цифрових) грошей, які емітуються виключно НБУ. Мова йде про запровадження цифрової гривні.

До другого читання законопроект зазнав наступних змін:

• не встановлюються на рівні закону обмеження ставки інтерчейнджу;
• пропонується надати ринку механізм конкурентного регулювання розміру такої ставки;
• НБУ отримає право запитувати у платіжних систем статистичну інформацію про ставки інтерчейнджу та публікувати її;
• еквайр зобов’язаний на договірних засадах з торговцем враховувати зміну плати за еквайринг, якщо ставка інтерчейнджу змінюється;
• графік, протягом якого всі торговці зобов’язані забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків встановлюється Кабміном;
• посилилися вимоги до аутентифікації;
• прибрані норми про відповідальність надавачів послуг у випадках якщо списання коштів відбувається з рахунку не того платника без вини надавача послуг;
• розширився перелік платіжних послуг отримання дозволу на надання яких є спрощеним: оплата через мобільних операторів квитків, мобільного рахунку, штрафів та податків.

Національний банк виступив проти встановлення обмежень щодо ставок еквайрингу на законодавчому рівні, а особливо проти регулювання еквайрингової комісії.

Заступник голови НБУ Олексій Шабан зазначив, що НБУ та банки до 19 квітня спрямують до Антимонопольного комітету меморандум щодо зниження ставок інтерчейнджу. Згідно з меморандумом, до 2023 року ставку знизять до 0,9%.

Він також додав, що законодавче регулювання міжбанківської комісії ставить під загрозу залучення платіжних систем Stipe та Paypal на український ринок. Цими системами користуються українські підприємці, що продають свої послуги на закордонні ринки.

Шабан пояснив, що ці системи працюють, зокрема на ринках Європи, зі ставкою еквайрингу від 2,5%, а відтак не заходитимуть на ринок України за умови її держрегулювання.

Таким чином вбиваються й IT-галузь, і діяльність тих підприємців, які продають послуги за кордон.

Позицію НБУ підтримав Антимонопольний комітет, який також не підтримує позицію регулювання.

Голова комітету Данило Гетманцев зазначив, що ставки на ринку справді є зависокими, проте регулювання також не підтримує – потрібно знайти шляхи її поступового зниження.

На думку Ольги Василевської - Смаглюк державне регулювання призведе до дорожчання обслуговування банківських карт аж до 3 000 гривень на місяць.

Раніше депутати зажадали значно збільшити розмір страхового відшкодування за завдану шкоду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал і на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.