Освіта і пандемія: на що жаліються учні, студенти, батьки та викладачі

В Україні через поширення коронавірусу і відповідно карантинних обмежень вже понад рік діють обмеження у роботі шкіл та закладів вищої освіти. Через що чимало освітніх установ час від часу вимушені переводити навчання на дистанційну форму. Відтак закономірним виглядає невдоволення батьків, учнів, студентів та викладачів рівнем знань.

Школи

Залежно від ситуації в регіонах, учні шкіл час від часу протягом останнього року переходили на дистанційне навчання. Уроки вони мали проходити онлайн.

Однак самі учні в коментарях «Судово-юридичній газеті» нарікали на низьку якість такого навчання, незацікавленість вчителів роботою. Особливо від цього страждали учні випускних класів, яким здавати зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) і вступати до вишів.

«У нас надто багато непотрібних предметів у школі, я збираюся вступати на маркетолога до Києво-Могилянської академії і замість того, аби вчити необхідні для вступу предмети, вимушена витрачати свій час і сили на те, що мені не потрібно», - жаліється учениця Тамара.

Іван, який цього року так само закінчує школу і мріє стати студентом Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка нарікає на те, що вже другий рік не має нормального навчального року.

«Минулого року в кінці березня був введений локдаун. Протягом цього навчального року теж систематично були проблеми через карантинні обмеження й ось тепер весна, вже минув рік і ми маємо ще обмеження, через що не має можливості нормально готуватися до ЗНО», - говорить хлопець.

У зв’язку з непростою епідеміологічною ситуацією Міністерство освіти і науки України (МОН) вирішило скасувати Державну підсумкову атестацію (ДПА) для 4 та 9 класів.

«ДПА для 4 та 9 класів дійсно відмінено, щоб поставити в рівні умови тих дітей, які навчалися дистанційно в червоних зонах, які на сьогодні не мали можливість навчатися в повноформатному режимі... Альтернативою ДПА на сьогодні є поточні результати контролю», - сказав міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

У парламенті депутати зареєстрували законопроект № 5014 про внесення змін до Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (щодо окремих питань завершення 2020/2021 навчального року), який регулює проведення державної підсумкової атестації (ДПА). Ним депутати пропонують установити, що у зв’язку із протидією поширення коронавірусу, здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році, звільняються від проходження державної підсумкової атестації.

Здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році, мають право пройти державну підсумкову атестацію, у тому числі у формі ЗНО, за власним бажанням.

З цим не погоджуються деякі вчителі. Зокрема Віра Павлівна, яка викладає в одній зі столичних шкіл говорить про низьку мотивацію випускників вивчати предмети, які їм не потрібні для вступу до вишів.

«Склалася дуже непроста ситуація. Якщо, наприклад, дитина планує вступати на юриста, чи журналіста і їй не потрібно складати в ЗНО фізику, хімію, біологію тощо, то вона їх і перестає вивчати і готуватися до занять», - говорить вона.

На її думку, ДПА мобілізувало учнів, примушувало вчитися і готуватися. Хоча і тоді, коли воно було, «страждало» чимало предметів, які до ДПА не входять і до яких припиняли готуватися учні.

Ольга Миколаївна – викладач української мови з Полтави оцінює дистанційне навчання негативно.

«Звичайно за останній рік було чимало зроблено, була введена міністерством освіти школа онлайн, ми як педагоги почали по-новому готуватися, бо навчання онлайн – це не навчання в класі. На жаль, кожному в повній мірі увагу не приділиш. Хто не вчився до карантину, той ще більше не вчиться є й такі. які вчаться завжди добре незалежно від того, чи це дистанційна форма, чи ні. Але все одно, дуже важко приділити кожному уваги в тій мірі і перевірити рівень знань, як ми робили це в класі», - говорить вона.

Аби вирішити ситуацію з навчанням, МОН спільно з Українським інститутом розвитку освіти та Міністерством цифрової трансформації України запустили платформу для дистанційного та змішаного навчання «Всеукраїнська школа онлайн».

«В умовах стрімкого поширення пандемії насамперед важливо забезпечити захист здоров’я та життя кожного учасника освітнього процесу. Водночас ми розуміємо, що процес навчання не повинен зупинятися. Саме тому, аби всі учасники освітнього процесу отримали належну підтримку передусім у разі впровадження дистанційного навчання, ми запустили «Всеукраїнську школу онлайн», – зазначив Сергій Шкарлет.

Всеукраїнська школа онлайн (ВШО) E-SCHOOL.net.ua надає лекції з теми, конспекти, тести та можливість відслідковувати свій навчальний прогрес.

«ВШО є частиною глобальної ініціативи з цифрової грамотності – «Дія.Цифрова освіта», яку Мінцифри разом із партнерами запустили цього року», – заявила заступник Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан.

Організатори підкреслили, що платформа надає доступ до навчального контенту українською мовою для дітей та вчителів, які проживають на тимчасово окупованих територіях України. А також для дітей, які з різних причин перебувають за кордоном та хочуть навчатися за українською державною програмою.

Ще однією важливою проблемою стало навчання дітей 1-4 класів. Коли школи закривалися на карантин, а батьки вимушені працювати, поставало питання з ким лишати дітей.

«На відміну від вишів, українська школа отримала особливо важкого удару. Оскільки маленьких дітей, особливо учнів 1-4 класів, неможливо перевести на дистанційне навчання, важко прийшлося і вчителям, і дітям. Постійні коливання, то очне, то дистанційне навчання, високий рівень захворюваності серед вчителів – усе це не могло позитивно відбитися на рівні освіти. Крім того, це викликало неабияке занепокоєння з боку батьків, на плечі яких впав важкий тягар по додатковій роботі з дітьми. Якщо деякі школи, особливо приватні, досить швидко пристосувалися до нових обставин, то інші, найчастіше це державні заклади, не поспішають із цим. Це у свою чергу викликало відтік дітей зі шкіл державного сектору до приватного, адже батьки прагнуть дати дітям достойну освіту і марно тратити роки не входить в їх плани», - відзначила в коментарі «Судово-юридичній газеті» мати двох дітей Олександра.

Виші

У подібній ситуації опинилися і студенти. Лариса, яка навчається в одному з регіональних медичних вишів, у коментарі «Судово-юридичній газеті» відзначила брак практичних занять через карантинні обмеження.

«Наша спеціальність має велике практичне значення. Не можна лікувати людину без належної практики, однак через карантинні заходи ми у цьому компоненті дуже обмежені», - говорить вона.

Студент одного зі столичних ЗВО Василь, який вчиться на менеджера, відзначає, що задоволений дистанційною формою навчання.

«У нас є онлайн заняття, семінари, доступ до літератури, викладачів. Якщо студент хоче вчитися він буде вчитися. А все інше відмазки». – сказав він. Хоча також зізнався, що бракує практичних занять, однак це він компенсує тим, що працює у вільний від навчання час.

При цьому на низьку якість навчання нарікають і батьки.  

«Не хотілося б через кілька років отримати велику кількість молодих недофахівців. Батьки, яким доводиться платити за таке навчання чималі кошти, відверто незадоволені такою ситуацією, тим паче, що не зважаючи на пандемію, вартість навчання не знижується, а тільки росте», - говорить мати однієї зі студенток.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що з 1 січня набув чинності санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, який обмежує час безперервної роботи з технічними засобами.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.