Самовільне відключення квартири від опалення – не звільняє від оплати послуги: позиція Верховного Суду

Сьогодні в Україні набирає обертів проблема, коли мешканці багатоквартирних будинків, самовільно відключаються від мереж централізованого опалення, вважаючи, що за тепло можна буде не сплачувати.

З цього виникає питання, чи є самовільне відключення від мереж централізованого опалення підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 487/955/18, в якій досліджував дане питання.

Обставини справи

Суть справи полягала в тому, що до початку опалювального сезону, під час проведення ремонту позивач прийняв рішення про відмову від споживання теплової енергії, яка постачалась ПрАТ «Миколаївська електроцентраль», влаштувавши при цьому електричне опалення на підставі технічних умов ПАТ «Миколаївобленерго».

Пізніше, позивач виконав роботи з демонтажу системи централізованого опалення квартири та направив на адресу відповідача заяву, в якій зазначив, що він як власник квартири вирішив відмовитися від споживання теплової енергії за допомогою централізованого опалення через її високу вартість та, оскільки вказане від'єднання не порушує права інших власників квартир, просив припинити нараховувати плату за опалення за відповідним особовим рахунком у зв'язку із фактичною неможливістю споживання тепла.

Втім, листом ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» позивачу було відмовлено в припиненні нарахування відповідної оплати з посиланням на заборону відключення помешкань від централізованого теплопостачання без влаштування альтернативного джерела опалення квартири.

Тож, з урахуванням викладеного, позивач просив зобов’язати ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» припинити нарахування оплати за постачання теплової енергії.

Рішенням Суду першої інстанції позов задоволено. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив. Та не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, касатор подав касаційну скаргу.

Висновок Верховного Суду

Розглядаючи справу, ВС нагадав, що у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справі № 1706цс15 зазначено, що «відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої  води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому. Матеріали справи не містять доказів, зокрема копії відповідної проектної документації, які б засвідчували факт відключення квартири від мереж центрального теплопостачання та ненадання йому послуг із постачання тепла. Оскільки відповідачі відключилися від централізованого опалення з порушенням порядку передбаченим законодавством, тому вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню».

Також ВС підкреслив, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 липня 2020 року в справі № 554/946/18 (провадження № 61-44416св18) зроблено висновок, що «єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинним законодавством України не передбачено».

У постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справі № 6-1192цс15 зазначено, що «підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином КП «Ізмаїлтеплокомуненерго» виконало свої зобов’язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач зобов’язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання. Отже, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання».

Установивши, що в справі, яка переглядається, позивач не дотримався встановленої процедури, здійснивши самовільне відключення від мережі централізованого опалення та не надавши акт міжвідомчої комісії про надання дозволу відключення житлового будинку в цілому від централізованого опалення, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для припинення нарахування позивачеві оплати за постачання теплової енергії.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції – без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.