НАЗК: Збільшення штрафів за недопуск пожежників для перевірки містить корупціогенні фактори

Національне агентство з питань запобігання корупції провело антикорупційну експертизу урядового законопроекту №3931. 26 січня 2021 року парламент у першому читанні ухвалив цей проект, який посилює адміністративну відповідальність за перешкоджання роботі посадових осіб Державної служби надзвичайних ситуацій, у тому числі пов’язаної з проведенням перевірок. Висновок НАЗК доповнює загальну картину нерозуміння потреби пропонованих змін – в агентстві знайшли у законопроекті корупціогенні фактори.

Перш за все у НАЗК звертають увагу на те, на що раніше вже вказувало Головне науково-експертне управління парламенту – законопроект «запроваджує» відповідальність, яка вже існує у КУпАП. Так, урядовці пропонують доповнити Кодекс статтею 185-14, яка встановлює відповідальність за перешкоджання службовцям ДСНС, при тому, що це вже передбачено статтею 188-8. При цьому проект не передбачає виключення відповідних положень зі 188-8. Тобто, таке перешкоджання буде підпадати під обидві статті.

«При цьому в пояснювальній записці до проекту Закону не наведено обґрунтування необхідності виокремлення «створення перешкод» в окремий склад адміністративного правопорушення, а також аргументів на користь неефективності існуючих засобів забезпечення діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю)», – зазначено у висновку.

Далі в агентстві порівнюють пропоноване урядом покарання за «перешкоджання» із санкціями за аналогічними правопорушеннями. Нова стаття передбачає збільшення штрафу у 300 разів – з 2-10 до 2000-3000 неоподатковуваних мінімумів – а в наявних статтях КУпАП найбільший штраф становить 300-500 мінімумів. Крім того, законопроект передбачає можливість застосування адміністративного арешту щодо порушників. У НАЗК таким чином прийшли до висновку, що пропонована Кабміном санкція не відповідає принципу пропорційності адміністративного стягнення ступеню суспільної шкідливості вчиненого діяння.

«Це створює умови для тиску на суб’єктів господарювання, діяльність яких є предметом перевірки, вимагання посадовою особою неправомірної вигоди з погрозою застосування заходів адміністративного стягнення з використанням наданих повноважень або умисного створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. Відомості Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, свідчать про непоодинокі випадки притягнення посадових осіб органів цивільного захисту до кримінальної відповідальності за одержання неправомірної вигоди під час проведення таких перевірок. Реалізація вказаних положень проекту Закону ще більше посилить корупційні ризики у цій сфері», – продовжують експерти.

Окремо варто згадати, що за декілька місяців після цього законопроекту уряд подав до парламенту інший, який передбачає виключення з деяких статей КУпАП санкції у вигляді адміністративного арешту. Таку пропозицію Мін’юст обґрунтовував рішеннями ЄСПЛ проти України, в яких Суд зазначав на тому, що застосування адміністративного арешту часто не є пропорційним переслідуваній меті. Тобто, виходить якась непослідовна позиція уряд у частині застосування адміністративного арешту.

В якості вирішення цієї проблеми НАЗК пропонує «привести розмір штрафу у відповідність до принципу пропорційності адміністративного стягнення ступеню суспільної шкідливості». При цьому жодних рекомендацій щодо потреби виділення «перешкоджання» в окрему статтю, на що експерти звертали увагу на початку, висновок не містить.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, НАЗК почало повну перевірку декларацій суддів Верховного Суду, ВАКС та ексголови ВРП.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.