Рада направила в КСУ проект про зміни до Конституції, яким встановлюється порядок призначення керівників НАБУ та ДБР

Верховна Рада включила в порядок денний сесії та направила в Конституційний Суд України законопроект № 5133 від 22.02.2021 «Про внесення змін до статей 85 та 106 Конституції України (щодо порядку призначення на посади та звільнення з посад Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідувань)». Відповідна Постанова була підтримана в сесійній залі, за неї проголосувало 267 нардепів.

Ініціаторами законопроекту стала група народних депутатів на чолі з Федором Веніславським.

 Законопроектом пропонується доповнити статтю 85 Конституції України новими пунктами 25-1 та 25-2, якими Верховна Рада України наділяється такими повноваженнями, як надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Директора Національного антикорупційного бюро України та надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Директора Державного бюро розслідувань.

 Також пропонується доповнити статтю 106 Конституції України новими пунктами 11-1 та 11-2, якими Президент України наділяється повноваженнями призначати на посаду та звільняти з посади за згодою Верховної Ради України Директора Національного антикорупційного бюро України; призначати на посаду та звільняти з посади за згодою Верховної Ради України Директора Державного бюро розслідувань.

 Як нагадав представник Президента в Верховній Раді нардеп Федір Веніславський під час виступу з трибуни Верховної Ради, чи то з недогляду, окремих народних депутатів попереднього скликання Верховної Ради, чи то навмисно, в законі були передбачені повноваження Президента призначати директора НАБУ і звільняти директора НАБУ, які не були передбачені Конституцією України. Як наслідок, до Конституційного Суду України надходили конституційні подання щодо неконституційності положень законодавства, які передбачали такі повноваження Президента. КСУ визнав неконституційним цей закон в частині повноважень Президента призначати директора НАБУ. «Для того, щоб мати ефективний механізм протидії і боротьби з корупцією, ми повинні ухвалити законопроект за реєстраційним номером 5133, який передбачає, що директора НАБУ, так само як і директора ДБР, Президент, але, по-перше, за результатами відкритого конкурсного відбору, що має бути прямо закріплене в Конституції, і по-друге, за згодою Верховної Ради України. Порядок проведення конкурсного відбору ми з вами, я думаю, після того, як Конституційний Суд надасть відповідний позитивний висновок і ми ухвалимо цей законопроект, спільними зусиллями, робочою групою спеціально створеною, розробимо найбільш ефективний правовий механізм проведення конкурсу на зайняття посад директора НАБУ і директора ДБР».

 Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, народний депутат України Андрій Костін нагадав депутатам, що доповнюються не тільки повноваження Президента, але і повноваження Верховної Ради в частині надання згоди про призначення на посади директорів НАБУ та ДБР. Тобто, мова йде не про одноосібне призначення посадових осіб, а про призначення за згодою ВР. Законопроект не передбачає передачі повноважень Кабінету Міністрів України, він про встановлення балансу між Президентом та Верховною Радою.

 Голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський наголосив, що законопроект має на меті визначення чіткого правого статусу цих двох органів. «Якщо в нас не визначений чіткий правовий статус, ми будемо мати постійно, з року в рік, або може в якійсь певний політичний період, перезавантаження того чи іншого органу». За його словами проблематика полягає в основному – неможливо зараз обрати повноцінного директора ДБР, конкурс ще не розпочато, а директор ДБР потрібен для стабільності роботи даного органу і будь-які перезавантаження і тривалість цього процесу тільки шкодять його роботі. Тому цей законопроект вирішує питання стабільності, правового статусу НАБУ і ДБР, що робить їх конституційними органами з чітким, визначеним статусом. Друге – це звичайне посилення ролі парламенту. Погодження, згода парламенту – це завжди підвищення рівня призначення. І третє – це конкурсні засади, які прямо прописані в Конституції. Це також важлива гарантія і незалежності керівників цих органів, і незалежності, в тому числі, рішень про «зняття» їх з даної посади», - пояснив він.

Також, у КПК змінять порядок обрання запобіжних заходів та запровадять заміну покарання довічно засудженим.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.