Тиждень тому Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект № 4049 від 03.09.2020 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини». Попри звучну назву, законопроект спрямований не на порядок виконання рішень ЄСПЛ, а на виконання рекомендацій, які викладені в його рішеннях. Зокрема, автори законопроекту (Міністерство юстиції України), працюючи над законопроектом, використали рішення ЄСПЛ у таких справах:
- «Петухов проти України (№ 2)» (Запроваджується можливість особам, які відбувають покарання у вигляді довічного позбавленні волі, заміни таке покарання більш м’яким);
- «Василь Іващенко проти України» та «Найдьон проти України» (Європейський суд в обох вказаних справах констатував порушення прав заявників, гарантованих статтею 34 Конвенції, з огляду на ненадання їм національними судами можливості отримати копії запитуваних документів);
- «Харченко проти України», «Чанєв проти України», «Кущ проти України».
Необхідність законопроекту міністр юстиції Денис Малюська раніше пояснював наявністю рішень ЄСПЛ, які знаходяться на контролі Ради Європи, і Україна несе величезні збитки внаслідок виплати компенсацій за ними.
Запропоновані зміни до Кримінального процесуального кодексу полягають у такому.
На сьогодні нормами КК не передбачено дієвого механізму застосування умовно-дострокового звільнення до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.
Заміна засудженому призначеного судом покарання у вигляді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п’яти років може бути здійснена лише в порядку помилування (частина друга статті 87 КК).
Під час виконання вироків суд отримає право вирішувати питання про заміну покарання у вигляді довічного позбавлення волі більш м’яким (на покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк), колегіально судом у складі трьох суддів (статті 537, 539 КПК).
ЄСПЛ констатує, що судочинство має бути змагальним та завжди забезпечувати «рівність сторін», стороною обвинувачення (прокурором) та підозрюваним/обвинуваченим (затриманим). Проте, якщо суддя, за відсутності клопотань сторін, ініціює питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, він де-факто виступає у процесі як сторона обвинувачення (прокурор), таким чином деформуючи роль суду та судді у процесі нагляду за дотриманням права на свободу та особисту недоторканість та виходячи за рамки судової функції. Крім того, без ініціювання розгляду такого питання судом, термін дії ухвали про тримання особи під вартою закінчується, а особу має бути негайно звільнено з-під варти.
Засуджені, які відбувають покарання в установах виконання покарань, будуть звертатися до суду через адміністрацію таких установ із заявою про надання електронних копій матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) та документів, долучених до матеріалів кримінального провадження, необхідних для захисту своїх прав і інтересів.
Такі електронні копії надсилаються судом до адміністрації установ виконання покарань за допомогою електронної пошти або інших засобів зв’язку у строк, об’єктивно необхідний для їх виготовлення, але не більше тридцяти днів з дня надходження такого звернення.
Матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення надаватися не будуть.
ГНЕУ висловило такі сумніви щодо цього законопроекту:
Визначення правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов’язків є завданням кримінально-виконавчого законодавства України.
Ознайомлення засудженого з матеріалами кримінального провадження відбуватиметься на стадії виконання вироку, за яким він відбуватиме покарання в установі відбування покарань, а відтак зміни щодо порядку ознайомлення, отримання електронних копій матеріалів кримінального провадження та документів, долучених до матеріалів кримінального провадження, необхідно вносити саме до КВК.
У проекті відсутні норми, які б визначали порядок передачі засудженому відповідної інформації адміністрацією установи виконання покарань.
Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, що за плюндрування поліцейського однострою будуть штрафувати.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.