Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 826/13445/15 та встановив, що чинне законодавство не визначає балансову вартість основних (виробничих) засобів як єдину величину визначення розумної ціни і реалізація Товариством залізничних вагонів за ціною, нижчою їх балансової вартості, у даному випадку, не може бути єдиною та безумовною підставою для висновків про порушення Товариством вимог податкового законодавства.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю «У» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень - рішень.
На обґрунтування своїх позовних вимог Товариство зазначило, що надані ним первинні документи підтверджують правомірність відображення позивачем даних податкового обліку у періоді, що перевірявся, та спростовують викладені в акті перевірки висновки про порушення ТОВ «У» вимог податкового законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського адміністративного суду, позов задоволено.
Висновок Верховного Суду
ВС зазначив, що відповідно до підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України звичайна ціна товарів (робіт та послуг) визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що контролюючим органом документально не підтверджено правильності розрахунку нарахованих позивачу за цим епізодом грошових зобов`язань, які не наведено в акті перевірки. Вказали, що ціна, застосована ДПІ у Печерському районі до операцій з продажу позивачем залізних вагонів на користь ТОВ «Т», не є звичайною ціною у розумінні підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, виходячи з такого.
Чинне законодавство не визначає балансову вартість основних (виробничих) засобів як єдину величину визначення розумної ціни і реалізація Товариством залізничних вагонів за ціною, нижчою їх балансової вартості, у даному випадку не може бути єдиною та безумовною підставою для висновків про порушення Товариством вимог податкового законодавства.
Разом з цим суди попередніх інстанцій, зазначивши, що ціна, застосована ДПІ у Печерському районі до операцій з продажу позивачем залізничних вагонів на користь ТОВ «Т», не є звичайною ціною, не навели жодних обґрунтувань таких своїх висновків та не витребували у контролюючого органу розрахунку застосованої ним звичайної ціни до реалізованих платником залізничних вагонів.
Крім того, відповідно до пунктів 135.1, 135.2 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Верховний Суд скасував рішення суду першої та апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.