Тлумачення термінів «нововиявлені обставини», «обставини», що вживаються у ст. 459 КПК України, має здійснюватися в системному зв`язку з іншими положеннями КПК України, насамперед ст. 91 цього Кодексу, яка визначає обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 185/8414/18.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області засуджено чоловіка за ч. 2 ст. 365 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати будь-які посади в системі органів МВС України. Також його було позбавлено спеціального звання «лейтенант міліції».
Пізніше засуджений подав до суду заяву, у якій ставив питання про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою місцевого суду заяву засудженого залишено без задоволення. Апеляційний суд залишив ухвалу місцевого суду без зміни.
Висновок Верховного Суду
ВС зауважив, що засуджений як на нововиявлені обставини посилався на те, що судом не було взято до уваги факт втрати медичної картки та історії хвороби потерпілого, також не надано оцінки тому, що потерпілий та свідок надали суду неправдиві показання. Вказував, що зазначені обставини не були відомі на час ухвалення вироку Павлоградського міскрайонного суду Дніпропетровської області.
ВС підкреслив, що тлумачення термінів «нововиявлені обставини», «обставини», що вживаються у ст. 459 КПК України, має здійснюватися в системному зв`язку з іншими положеннями КПК України, насамперед ст. 91 цього Кодексу, яка визначає обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Таким чином, системне тлумачення положень ст. 459, пунктів 4,5 ст. 462, ст. 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони перебувають в органічному зв’язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Так, під час дослідження матеріалів кримінального провадження встановлено, що в ході перевірки обставин, на які у своїй заяві вказував засуджений, місцевий суд, дотримуючись вимог статей 459, 466, 467 КПК України, ретельно проаналізував усі доводи заяви, оцінивши та співставивши їх з матеріалами кримінальної справи, не визнав їх нововиявленими в розумінні ст. 459 КПК України та з наведенням докладних мотивів дійшов висновку, що зазначені в заяві обставини не можуть бути підставою для скасування вироку суду.
З такими висновками суду першої інстанції погодився й апеляційний суд, зазначивши, що наведені засудженим обставини не є нововиявленими та за своєю суттю зводяться до незгоди з таким вироком.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловився щодо оскарження прокурором вироку на підставі угоди про примирення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.