Як зміниться оплата праці державних службовців

Величезним викликом для системи українського державного управління стало питання розміру заробітної плати державних службовців. Чиновники, особливо на місцях, нарікають на маленькі оклади, а також відбувається відтік людей із державної служби, що негативно позначається на системі державного управління.

Діюча система оплати праці містить 11 складових. При цьому посадовий оклад у ній знаходиться в межах 39% - 49%. Близько 50% виплат - варіативні. Це премії, надбавки, стимулюючі виплати, розмір яких, як правило, визначає керівник, часто спираючись не на результати роботи, а на власне суб’єктивне бачення і відношення до працівника.

«Питання оплати праці - актуальне. Заробітна плата є не тільки важливим мотивуючим чинником, а й джерелом існування. І не лише для державних службовців. Втім, існуюча система оплати праці працівників державних органів є несправедливою та неефективною. Про це говорять як вітчизняні, так і міжнародні експерти. Про це знають із власного досвіду працівники державних органів різних рівнів. Тож реформування системи оплати праці державних службовців на основі класифікації посад покликано усунути несправедливість в оплаті праці, адже за сучасними світовими стандартами вона має ґрунтуватися на фаховості, результативності, мірі покладеної відповідальності та особистому внеску кожного працівника… Є несправедливим той факт, що мінімальна заробітна плата державних службовців з 1 липня 2020 року становить два прожиткових мінімуми (для працездатних осіб це 4394 грн), заробітна плата на посадах державної служби залишається нижчою за мінімальну та є не конкурентною у порівнянні з ринковою, а мінімальні соціальні гарантії стали демотивуючим фактором. Про що свідчать і численні звернення державних службовців, що постійно надходять (тільки у 2020 році - 76 звернень, як окремих, так і колективних)», - сказала в коментарі «Судово-юридичній газеті» голова Національного агентства з питань державної служби (НАДС) Наталія Алюшина.

Які зміни передбачає собою реформа системи оплати праці

У НАДС наголосили, що складових реформи декілька:

1. Впровадження класифікації посад державної служби. Посади класифікують за напрямами діяльності, рівнем відповідальності, складністю обов'язків із присвоєнням відповідних класифікаційних кодів.
2. Зменшення кількості складових заробітної плати державних службовців. Передбачається підвищення ролі посадового окладу разом зі зниженням дискреції керівника на розмір заробітної плати шляхом визначення “основної” та “додаткової” частки заробітної плати:

- основна частка не залежить від рішення керівника та визначає чіткі складові заробітної плати (не менше 70%);

- додаткова частка залежить від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи шляхом встановлення премії. Дискреція керівника - не більше 30%.

Важливим і першим кроком у реформі є класифікація посад. Класифікація передбачає розподіл посад державної служби та присвоєння їм класифікаційних кодів на основі віднесення посад до відповідних сімей та рівнів, визначених у Каталозі типових посад державної служби і критеріїв віднесення до таких посад. Каталог це рамковий документ, що описує функціонал, межі відповідальності та обсяг завдань на посадах державної служби. За основу її введення взято досвід країн Європейського Союзу.

Модель класифікації передбачає:

1. 28 професійних сімей посад - до кожної сім’ї є короткий опис на основі ключового функціонала на посадах;
2. 9 рівнів відповідальності - від першого керівного рівня до початкового фахового рівня;
3. 3 рівні юрисдикції - центральний рівень, обласний, районний.

При цьому в НАДС наголошують, що до моделі класифікації посад можуть бути внесені зміни, за результатами її апробації у пілотних інституціях.

На першому етапі реформи здійснюється виключно збір даних, розрахунки і моделювання. Коли класифікація посад буде запроваджена, посади державної служби будуть класифіковані за сім’єю посад, рівнем посади та рівнем юрисдикції державного органу. За результатом класифікації їм присвоять відповідний класифікаційний код.

У НАДС наголосили, що класифікації підлягають усі посади, які є у штатному розписі державного органу. При цьому класифікації підлягає посада, а не конкретний працівник. Класифікація не оцінює відповідність держслужбовця посаді, яку він/вона обіймає, а посади з одного структурного підрозділу можуть належати до різних сімей та рівнів.

«Реформа спрямована на підвищення ефективності всієї держслужби. Вона допоможе зробити систему оплати праці прозорою та зрозумілою для суспільства і мінімізувати можливості зловживання та корупції. Рівень заробітної плати кожного державного службовця буде залежати від результатів його роботи. Крім того, заробітна плата поступово буде наближена до ринкової і допоможе залучати на держслужбу більше висококваліфікованих фахівців, а також мотивувати професійних співробітників, які вже працюють», - зазначила голова НАДС.

Першими нову модель випробують державні органи, а саме: НАДС та його територіальні органи, Міністерство фінансів України, Міністерство цифрової трансформації та Секретаріат Кабінету Міністрів України. Згодом вона буде поширена на інші державні органи.

Після проведення класифікації планується здійснити співставлення рівня оплати праці на державній службі з ринковим. Класифікація посад складе основу для розроблення системи грейдів (зарплатних рівнів). Після чого буде проведено фінансово-економічні розрахунки та підготовлено проект умов оплати праці державних службовців державних органів з урахуванням результатів класифікації посад.

«Реформа здійснюватиметься поступово з урахуванням можливостей державного бюджету. Ми плануємо, що це буде запроваджено з 2023 року, фактично сам експеримент буде тривати з 2021 до 2022 року. А з 2023 року нова система почне діяти на всю країну», - сказала Наталія Алюшина.