«Судово-юридична газета» розповідала, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.02.2021 по справі № 953/16996/20, передбачено накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Інтернет при використанні певних Telegram-каналів шляхом зобов'язання Інтернет-провайдерів, операторів, провайдерів телекомунікацій, закрити до них доступ, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Ухвала суду є прямим наслідком гучного скандалу, пов’язаного з викриттям СБУ мережі «неправильних» телеграм-каналів. Правоохоронці порушили кримінальні справи, затримали окремих осіб та звинуватила їх у шпигунстві.
Судове рішення викликало жваве обговорення в соцмережах та коментарі політиків і чиновників. Частина з них висловлює сумнів, що ухвала суду ґрунтується на законі. Провайдери запевняють, що не розуміють, як його виконувати.
Одночасно з’явилися відомості, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва по справі № 752/22980/20, у кримінальному провадженні накладено арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Internet при використанні вебресурсів, який стосується 426 сайтів.
«Судово-юридична газета» дізнавалася, як та чому блокуються вебсайти в Україні.
Як виявилося, блокування інтернет-ресурсів для українського законодавства є невідомим інститутом і будь-які законодавчі механізми з цього питання взагалі відсутні (хоча технічні, безумовно, існують).
На практиці ж виявилося, що відсутність правових підстав для таких блокувань, не перешкоджає це робити, при чому у судовому порядку. Правоохоронці здогадалися зупиняти роботу вебресурсів на підставі ухвал суду про арешт майна (що власне і відбулося в справі щодо «телеграм-гейту»).
Але до такої практики негативно ставляться апеляційні суди. Так, 10 грудня 2018 року Київський апеляційний суд ухвалу слідчого судді Печерського районного суду Києва від 10 липня 2018 року скасував, а в задоволенні клопотання про накладення арешту на майнові права інтелектуальної власності шляхом зобов'язання інтернет-провайдерів закрити доступ до ресурсів відмовив. Суд зазначив, що накладення арешту з забороною доступу до вебресурсу не передбачене нормами ст. 170 КПК України.
Апеляційний суд Миколаївської області у справі №487/3953/17 зазначив, що накладення арешту шляхом «зобов'язання закрити доступ до вебресурсів» є технічно некоректним і не передбачене ст. 170 КПК України, а вирішення вказаних питань у сфері телекомунікацій та інформаційних технологій без залучення відповідних технічних спеціалістів та їх висновків може призвести до порушення прав громадян та юридичних осіб як в Україні, так і за її межами.
Слідчий суддя у справі № 757/45636/20-к роз'яснив заявнику, що ухвалою Київського апеляційного суду від 18.11.2020 у цій справі скасовано ухвалу слідчого судді від 21.10.2020 про накладення арешту на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі інтернет при використанні вебресурсів, та у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна - відмовлено.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду аналогічні рішення прийняла у справах № 757/13284/20-к, № 757/3623/20-к, № 11-cc/824/3345/2020 (757/23593/20-к), № 11-cc/824/6177/2020.
Тож, є підстави вважати, що у випадку апеляційного оскарження ухвала Київського районного суду м. Харкова може бути кардинально переглянута апеляційною інстанцією.
Блокуються сайти і в цивільних справах.
При розгляді цивільних справ сайти також блокуються не за рішенням суду по суті справи, а шляхом постановлення ухвали про забезпечення позову. Цікавість такого способу для сторін судового процесу полягає ще й у тому, що судова ухвала підлягає негайному виконанню.
Господарські суди у таких випадках застосовують скасування реєстрації доменів, як спосіб захисту порушених прав.
Складність розгляду зазначеної категорії справ у тому, що законодавством України не передбачено, який саме спосіб захисту має бути застосований у справі про порушення прав інтелектуальної власності на торгову марку в доменному імені.
Крім того, як і у випадку з блокуванням сайтів, законодавство не містить будь-яких механізмів боротьби з кіберскво́ттінгом. Але відсутність процедурних норм породжує порушення, тому суди вважають за необхідне застосовувати принцип найбільш справедливого та ефективного способу захисту.
Раніше Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект про податок на Google.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.