Сьогодні, 17 лютого, парламент прийняв за основу проект Закону «Про приватну детективну діяльність».
Інститут приватних детективів намагалися врегулювати неодноразово. Нещодавно народні депутати від партії «Слуга народу» Микола Галушко та В’ячеслав Медяник зареєстрували чергову ініціативу на цю тему – законопроект № 3010 «Про приватну детективну діяльність».
Приватну детективну діяльність віднесуть до незалежної професійної діяльності, а приватних детективів, які здійснюють діяльність індивідуально – до самозайнятих осіб.
Окрім того, як випливає із законопроекту, детективам і детективним агентствам, які вже працюють, доведеться пройти своєрідну «переатестацію».
Отже, приватним детективом може бути фізична особа, яка має громадянство України, повну вищу юридичну освіту або вищу освіту за спеціальністю «правоохоронна діяльність», володіє державною мовою, стаж роботи в галузі права або правоохоронної діяльності 3 роки, пройшла відповідне навчання з метою зайняття приватною детективною діяльністю та отримала свідоцтво про право на заняття приватною детективною діяльністю.
Замовниками приватних детективних послуг можуть бути фізичні або юридичні особи (крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, зазначених у пункті 1 та підпункті а) пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (за виключенням депутатів місцевих рад), в інтересах яких здійснюється приватна детективна діяльність. Тобто, певні держслужбовці не зможуть замовляти собі розслідування.
Законопроект передбачає внесення змін до Кримінального кодексу та введення статті 182-1 «Незаконне розголошення детективної таємниці».
Окрім того, за змінами до КПК приватний детектив (за аналогією з адвокатською таємницею) не може бути допитаний як свідок про відомості, які становлять детективну таємницю, за винятком відомостей про події та обставини з ознаками тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Приватний детектив, який здійснює приватну детективну діяльність індивідуально, є самозайнятою особою та може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, із зазначенням свого ПІБ, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття приватною детективною діяльністю.
Детективне агентство є юридичною особою, створеною у формі господарського товариства, одним із засновників (учасників) якого є приватний детектив, та діє на підставі статуту. Посадовою особою, яка відповідно до установчих документів здійснює керівництво детективним агентством, може бути лише приватний детектив.
Керівник детективного агентства не може бути керівником іншої юридичної особи, що здійснює діяльність за видами, не сумісними з приватною детективною діяльністю.
Окремо зазначається, що для державної реєстрації створення юридичної особи подаються нотаріально засвідчені копії свідоцтв про право на зайняття приватною детективною діяльністю кожного із засновників (учасників) детективних агентств - у разі створення детективних агентств.
Тобто для реєстрації необхідно, щоб не лише керівник, але й засновники мали відповідне свідоцтво.
До найменування суб’єкта приватної детективної діяльності обов’язково включаються слова «приватний детектив» або «детективне агентство».
Забороняється і має наслідком відповідальність відповідно до закону використання в найменуванні слова «детектив» та похідних від нього фізичними та юридичними особами, які в установленому порядку не отримали свідоцтво про право на надання приватних детективних послуг та не внесені до Єдиного реєстру суб’єктів приватної детективної діяльності.
Таким чином, ті, хто вже працюють на ринку детективних послуг, будуть змушені отримувати відповідне свідоцтво або ж виключати зі своєї назви слово «детектив».
Для осіб, які все ж таки бажають стати приватним детективами та відповідають вимогам статті 3 цього Закону (а серед цих вимог – стаж роботи в галузі права або правоохоронної діяльності 3 роки та проходження відповідного навчання), звертаються до Уповноваженого органу із заявою про видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю.
Уповноважений орган (центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної правової політики) перевіряє відповідність особи вимогам, установленим статтею 3 цього Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати приватним детективом, і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційна комісія або визначений нею член можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, що зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.
Тобто до процедури, окрім уповноваженого органу додається кваліфікаційна комісія. Однак надалі про неї в законопроекті немає ані слова (як вона створюється, з кого тощо).
Таким чином, для отримання свідоцтва детектив має пройти навчання.
Порядок, умови навчання та підвищення кваліфікації приватних детективів затверджується Уповноваженим органом. Для навчання та підвищення кваліфікації осіб, які здійснюють приватну детективну діяльність, Уповноваженим органом можуть укладатися відповідні угоди з вищими навчальними закладами незалежно від їх форми власності.
Розроблення програм навчання здійснюється МОН, за погодженням із Уповноваженим органом та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.
МОН у встановленому законом порядку затверджуються вимоги до змісту відповідних навчальних програм осіб, які здійснюють приватну детективну діяльність.
Особи, які мають намір здійснювати або здійснюють приватну детективну діяльність та пройшли навчання або підвищення кваліфікації, отримують документ закладу вищої освіти встановленого зразка.
Суб’єктам приватної детективної діяльності, які не пройшли навчання, забороняється займатися приватною детективною діяльністю.
Тобто кандидатам у детективи, очевидно, доведеться ще й складати іспити.
Права суб’єктів приватної детективної діяльності визначені досить загально. На даний час такі права має більшість громадян. Так, вони зможуть звертатися із запитами; за згодою підприємств, установ, організацій у визначеному обсязі ознайомлюватися на підприємствах, в установах, організаціях з документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; проводити зовнішній огляд територій, споруд, приміщень, інших об’єктів, доступ до яких не обмежений; проводити зовнішній та внутрішній огляд закритих для вільного доступу територій, споруд, приміщень, інших об’єктів за згодою їх власників або законних користувачів; здійснювати спостереження на відкритій місцевості, у громадських місцях та на транспорті з метою отримання необхідної інформації тощо.
Разом з тим, суб’єктам приватної детективної діяльності під час здійснення приватної детективної діяльності забороняється збирати відомості, пов’язані з особистим життям, політичними та релігійними переконаннями осіб, без надання на це письмової згоди таких осіб; у будь-який спосіб перешкоджати діям органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів під час виконання ними їхніх повноважень та збирати інформацію, що становить державну таємницю, інформацію з обмеженим доступом.
Уповноважений орган забезпечує ведення та є Розпорядником (адміністратором) Єдиного реєстру суб’єктів приватної детективної діяльності з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про осіб, які відповідно до цього Закону набули права на зайняття приватною детективною діяльністю в Україні, про обрані суб’єктами приватної детективної діяльності організаційні форми діяльності. Внесення відомостей до Реєстру здійснюється Уповноваженим органом.
Окрім цього встановлюється, що інформація, внесена до Реєстру, є відкритою на офіційному вебсайті Уповноваженого органу.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, хто має контролювати роботу детективних агентств.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.