Законопроект про судову реформу концентрує владу в руках ВРП — Голова антикоркомітету

На засіданні Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики 2 лютого депутати мали надати висновки антикорупційної експертизи щодо законопроекту № 3711-д щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – або ж законопроекту про судову реформу. Проектом рішення було визнати цей законопроект таким, що відповідає вимогам антикорупційного законодавства, але все виявилося не так просто.

Все почалося з того, що ряд зауважень до проекту висловила голова комітету Анастасія Радіна: «Разом із тим, колеги, цей законопроект значно розширює повноваження Вищої ради правосуддя. Зокрема, в частині визначення кількості суддів в апеляційній палаті вищого спеціалізованого суду. Зокрема, в частині призначення на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. У частині, що важливо, затвердження положення про проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Все це має робити Вища рада правосуддя. Мені так виглядає, що запропонований підхід геть не відповідає рекомендаціям Венеційської комісії щодо законопроекту № 3711 (на основі якого розроблявся проект, що був на розгляді – прим.). Згаданими рекомендаціям як раз було акцентовано нашу увагу недоцільності розширення повноважень Вищої ради правосуддя без фактичної реформи Вищої ради правосуддя».

Загалом підтримав цю тезу Ярослав Юрчишин, який додав, що таке розширення повноважень ВРП не лише суперечить висновкам Венеційської комісії, але й «фактично створює можливість узурпації». Депутат запропонував розглядати це як корупційний ризик і надати відповідний висновок. Але далеко не всі погодилися із такими твердженням.

Так, на думку Анатолія Бурміча, проект містить дуже важливу норму, яка передбачає виключення зі складу конкурсної комісії з питань доброчесності міжнародних експертів, яких пропонують міжнародні та іноземні організації. Він зазначив, що не бачить у цій пропозиції корупційних ризиків та що «треба приймати». Втім, ніяк не пояснив, як це стосується озвучених вище зауважень або ж можливої наявності корупційних ризиків у інших положення документа.

Повернулася до озвучених раніше зауважень колега по партії пана Бурміча Антоніна Славицька. Вона зазначила, антикорупційний комітет не має аналізувати зауваження Венеційської комісії, адже «невідповідність рекомендаціям Венеційської комісії – це не є суперечність антикорупційному законодавству». А тому такі невідповідності можуть бути щонайбільше винесені у якості зауважень. Коментуючи ж зміст зауважень по суті, вона наголосила, що Конституція наділяє парламент повноваженням ухвалювати закони, які можуть надавати ВРП нові повноваження. А тому проблеми у цьому немає. Втім, на питанні відповідності рекомендаціям Венеційської комісії зауваження до законопроекту не закінчилися.

«У мене тут є зауваження стосовно словосполучення “які найбільше відповідають критеріям доброчесності” – воно є оціночним. Незрозуміло, як буде визначатися, хто більш доброчесний, хто менше. Також є визначення переліку кандидатів, які найбільше відповідають критеріям доброчесності,  моралі, чесності і непідкупності – теж незрозуміло, як конкурсна комісія визначає непідкупність. Критерії моралі також є суб’єктивним. Також є пропозиція проекту – підхід про те, що методологія оцінювання доброчесності кандидатів розробляється конкурсною комісією з питань доброчесності та затверджується Вищою радою правосуддя. Іншими словами, сама ж комісія розробляє правила, за якими має діяти, а не закон», – зазначив Олексій Красов і запропонував винести це у якості зауважень.

Тут новий коментар додала голова комітету. Вона звернула увагу колег на те, що відповідно до положень цього законопроекту «правила формування ВККС фактично затверджує ВРП». І у такому випадку виходить, що або ВККС фактично стає підконтрольною ВРП або ж взагалі «незрозуміло навіщо ВККС». На думку Анастасії Радіної, для запуску ВККС необхідний незалежний орган у системі добору. Ці роздуми перервала Антоніна Славицька, яка знову почала наголошувати, що ці питання належать до відання правового комітету, а не антикорупційного.

У підсумку, депутати проголосували за визнання законопроекту таким, що відповідає антикорупційному законодавству, але вирішили також включити у висновок зауваження щодо надмірних повноважень ВРП та щодо використання у законопроекті суб’єктивних та розмитих понять.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що склад ВККС зможуть оновити членами ВСП, екс-членами ВККС та Вищої ради юстиції.

Крім того, ми інформували, що замість законопроекту Зеленського про судову реформу члени Комітету ВР зареєстрували доопрацьований варіант: яким буде конкурс до ВККС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.