ВС висловився стосовно відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката

Відмова у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 280/2635/20 та встановив, що відмова у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства.

Обставини справи

Так, відмовляючи позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що матеріали справи не містять доказів фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 9500 грн, оскільки до матеріалів справи не надано жодного документа, який підтверджує їх перерахування на користь особи, яка надавала правничу допомогу.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з’явилась  можливість відшкодовувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб’єктом владних повноважень). При цьому норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб’єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту своїх прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Отже, висновки судів попередніх інстанції про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів  оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг.