Депутати сперечаються, чи треба скорочувати кількість народних обранців у Раді до 300

Як відомо, 14 січня 2021 року Комітет Верховної Ради з питань правової політики проголосував за підтримку законопроекту про скорочення кількості народних депутатів у складі Верховної Ради до 300.

До цього, майже рік назад, 4 лютого 2020 року парламент схвалив законопроект Президента Володимира Зеленського №1017 про скорочення кількості народних депутатів з 450 до 300.

Тобто, в цілому цей законопроект можна ухвалити вже на поточній сесії.

«Законопроект №1017 на минулій сесії Верховної Ради був попередньо схвалений 236 голосами. І зараз якраз триває та сама наступна чергова сесія в розумінні Конституції України, на якій даний законопроект може бути остаточно прийнятий як закон двома третинами від конституційного складу Верховної Ради», - зазначила заступниця Голови Комітету Ольга Совгиря.

Звичайно, залишається загадкою, чому «Слуги народу» вирішили повернутися до цього питання саме зараз, коли є більш актуальні та нагальні для суспільства проблеми.

Самі депутати дуже по-різному оцінюють перспективи законопроекту Зеленського.

Зокрема, нардеп від «Слуги народу» Максим Бужанський зазначив, що буде голосувати проти, ще й і не підтримає колег по фракції на посаду судді КСУ.

«Поддержанный комитетом по правосудию законопроект о сокращении количества народных депутатов до трехсот, ни что иное, как сужение представительства граждан во власти. 
И ничего более. Голосовал против него красной кнопкой в первый же день работы парламента, буду голосовать так же и во втором чтении.
Кроме того, что он содержит грубейшую ошибку, не уменьшено пропорционально количество народных депутатов, необходимое для обращения в Конституционный Суд, законопроект никак не объясняет, а что, собственно улучшится в результате его принятия?
Давайте оставим шесть депутатов и Спикера, зачем нам триста?
Кстати, не смогу поддержать ни одну кандидатуру из членов комитета по правосудию на пост судьи КС, из поддержавших этот законопроект, парламент, так парламент, не нужно пересаживаться в другие сани», - відмітив він, очевидно, маючи на увазі кандидатуру Ольги Совгирі.

Надалі спір розгорівся вже між «Слугою народу» Віталієм Безгіним та Ярославом Юрчишиним із фракції «Голос».

Так, Юрчишин назвав цей законопроект «позбавленням українців виборчих прав».

«Навіщо Зеленський хоче позбавити українців виборчих прав?

Ні, ви не помилилися. Зміни до Конституції України, пропоновані Зеленським і підтримані більшістю пропонують повністю забрати з Основного закону те, що вибори народних депутатів «на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування» (ст. 76).

Що означає відсутність загального та рівного права? Можливість встановити, наприклад, майновий ценз (позбавити права незаможних чи адресно ФОПів на спрощеній системі оподаткування) або ценз осілості (позбавити права тих, хто певний час не живе на території України.

Що означає відсутність прямого права? Що депутатів обиратимуть не самі виборці, а хтось ними делегований. Ну, наприклад, партія. Тобто люди голосують за партію, а кого вже вона делегуватиме в парламент - її (тобто її донора/спонсора) право. Зробили 5-ку з Мати Терези, Іоана-Павла ІІ, Далай-лами, Ілона Маска та Мадонни, проголосували за них виборці, а вони в раду завели Лукашенка, Трампа, Кін Чен Іра, Скабаєву та Джека Різника.

Що означає відсутність таємного голосування? Те, що хтось матиме доступ до результатів голосування. І знатиме за кого ви голосували. Щоб потім мати можливість адресно боротися з дисидентами. Мегаподарунок «государєву оку», легше шукати виборців папередників. А була б людина – справа знайдеться, правда пані Венедіктова?

І не треба ховатися за впровадженням електронного голосування. Бо за таких умов спочатку треба його впровадити, протестити, зробити захист від російських хакерів, ще раз перевірити і тоді вносити зміни до Конституції. Якщо взагалі доведеться. Бо е-голосування цілком може забезпечити і рівність, і безпосередність, і таємність. А не ось це все...

Позбавлення людей права вільно, рівно та таємно самим обирати своїх представників замасковано під привабливим гаслом скоротити кількість депутатів. Навіть подано в одному реченні. Але, коли Голос при перших голосуваннях за такий отруйний компот звертав увагу на те, що обмеження виборчих прав українців це злочин – нас не чули. Видно вже розуміли, що рейтинг падає і виграти наступні вибори чесно шансів немає.

Ми не підтримуватимемо маніпуляцій. Зменшити кількість депутатів до 300 можна і не позбавляючи українців їх виборчих прав», - написав він.

У відповідь народний депутат та у минулому активіст Віталій Безгін назвав таку оцінку «маніпуляцією».

«Свідома маніпуляція чи помилка/некомпетентність юристів?

Вчора певна кількість діячів, зокрема і народний депутат Ярослав Юрчишин, почали ширити інформацію, яка стосується начебто позбавлення виборчих прав громадян у проекті змін до Конституції, який пропонує скорочення кількості депутатів з 450 до 300.

Розпочну із концептуального. На моє переконання сама ідея по скороченню є неоднозначною. З одного боку вона, вочевидь, підтримується переважною більшість українців (бо депутати ж найбільше зло), а ми закладали вектор народовладдя і маємо його дотримуватись. З іншого боку - це зменшення точок доступу до Парламенту для самих громадян і потенційні ризики по збільшенню олігархічного впливу на законодавчий орган.

Тепер щодо маніпуляцій про виборчі права:

Тези про позбавлення громадян права обирати нардепів - маячня, яка не витримує професійної критики.

У Конституції є розділ ІІІ, називається «Вибори. Референдум». Його мета - описати конституційну природу української демократії, де у ст. 71 однозначно встановлено, що БУДЬ-ЯКІ вибори до органів ДЕРЖАВНОЇ влади є загальними, рівними, прямими і таємними. Цей розділ є «захищеним», бо стосується прав людини і тому змінити його на практиці майже нереально.

А ще є розділ IV і називається він «Верховна Рада України». В ньому однозначно вказано, що український парламент є єдиним органом ЗАКОНОДАВЧОЇ влади в Україні. Разом з ним є ст. 6 Конституції, яка каже що органи ДЕРЖАВНОЇ влади поділяються на ЗАКОНОДАВЧУ, виконавчу та судову. Тож нескладними рухами пальців однієї руки ми приходимо до висновку, що вибори до Верховної Ради відбуваються, як зазначено у ст. 71, на основі загального, рівного, прямого і таємного виборчого права. І це очевидно. Йдемо далі.

Стаття 76 цього розділу каже, що склад парламенту – 450 депутатів, що знову ж таки обирається на основі загального, рівного, прямого і таємного виборчого права. Що ми бачимо? Відмінність норм тільки в наявності цифри. Все інше - дублювання. Вище ми зрозуміли, що навіть без цих норм Конституція і так передбачає всі необхідні принципи голосування. Саме тому, проект 1017 пропонує прибрати з цієї статті все зайве, а лишити, що склад Верховної Ради – 300 осіб. Чи правильно це? Можна вести дискусію. А щодо якогось обмеження виборчих прав, то це не більше ніж фантазія або помилка, або бажання політично нагадати про себе. Не більше», - зазначив Безгін.

На це Ярослав Юрчишин просто процитував Висновок КСУ щодо даного законопроекту.

Нагадаємо, раніше нардепи-члени Комітету вирішили фактично проігнорувати зауваження КСУ стосовно законопроекту Зеленського 1017.

Детально про причини такого ігнорування раніше неодноразово писала «Судово-юридична газета».

«Щоб не писати довгу та емоційну відповідь Віталія Безгіна щодо його посту про можливість чи не можливість обмеження виборчих прав українців законом 1017, просто процитую:

«ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи) (реєстр. № 1017) вимогам статей 157 і 158 Конституції України

м. Київ

16 грудня 2019 року

№ 8-в/2019

Справа № 2-251/2019(5583/19)

2.2. У частині першій статті 76 Конституції України зазначено, що народні депутати України „обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування“. Пропонована Законопроектом редакція частини першої статті 76 Конституції України не передбачає положення „на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування“.

Щодо змін, пропонованих Законопроектом в цій частині, Конституційний Суд України зазначає таке.

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6 Основного Закону України); єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України (стаття 75 Конституції України).

У статті 71 Конституції України, яка міститься у розділі III „Вибори. Референдум“, закріплено, що вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування (частина перша); виборцям гарантується вільне волевиявлення (частина друга).

Основоположні принципи загального, рівного і прямого виборчого права, вільне і таємне волевиявлення громадян України на виборах народних депутатів України становлять конституційну основу правового регулювання виборчого процесу (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26 лютого 1998 року № 1-рп/98).

З огляду на наведене, вибори до Верховної Ради України мають відбуватись виключно «на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування».

Отже, Конституційний Суд України констатує, що пропоновані Законопроектом зміни не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина. Водночас Конституційний Суд України звертає увагу ще й на таке.

Засади, на яких відбуваються вибори і про які йдеться у частині першій статті 71, частині першій статті 76 Конституції України, передбачені також іншими нормами Основного Закону України.

Відповідно до частини першої статті 103 Конституції України Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років.

Згідно з частиною першою статті 136 Конституції України представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, депутати якої обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Статтею 141 Конституції України передбачено, що до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування (частина перша); територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях (частина друга).

Конституційний Суд України як застереження констатує, що вилучення з частини першої статті 76 Конституції України положення „на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування“ зі збереженням у інших нормах Основного Закону України такого ж положення створить неузгодженість між цими положеннями та може надати можливість відійти від вимог, передбачених у частині першій статті 71 Конституції України, і на законодавчому рівні закріпити будь-які засади виборів народних депутатів України"

Тобто КСУ чітко зафіксував небезпеку у подальшому таки змінити підхід до виборів народних депутатів що, в свою чергу, може призвести до порушення виборчих прав. Між іншим, судова гілка влади теж є державною, але не обирається. Як і виконавча, окрім Президента. Тобто, 71 та 76 статті це не дублювання, а подвійний захист знімати який точно не вартує.

Зрештою, яка логіка таких змін – жодного адекватного пояснення.

Це навіть виносячи за дужки (хоча не варто) ризики в законі 1017 щодо неперервності влади, неточності щодо вікового цензу, тощо. Закон 1017 приймати не можна. Є бажання скоротити кількість депутатів - варто це робити без прихованих мотивів підлаштувати Конституцію під себе. …

Щоб уникнути маніпуляційних звинувачень «ну це ж КСУ, який скасував е-декларування». Порівняйте змістовність висновків цього та, за словами Зеленського, журналу Фокус, узгодженого з ним щодо е-декларування. Не кажучи вже про допомогу монобільшості стати такою через дискусійне рішення цього КСУ щодо розпуску попереднього скликання ВРУ», - зазначив Ярослав Юрчишин.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.