Розпорядження спільним нерухомим майном: позиція ВС

Відсутність нотаріально посвідченої згоди одного зі співвласників на розпорядження спільним нерухомим майном є підставою для визнання правочину недійсним. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 461/3675/17 за позовом особи до іншої особи, Публічного акціонерного товариства (ПАТ), третя особа – приватний нотаріус, про визнання договору іпотеки недійсним.

Обставини справи

Суди встановили, що на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором відповідач уклав з банком договір іпотеки квартири, яка є спільною сумісною власністю. Оскільки позивачка не надавала згоди на укладення договору іпотеки, цей договір є недійсним. Рішенням районного суду позов задоволено. Постановою апеляційного суду доповнено резолютивну частину рішення про накладення арешту на спірну квартиру.

Верховний Суд погодився із таким висновком судів, зазначивши, що відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення договору іпотеки позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном. Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і відповідно до частини четвертої статті 369, статті 215 ЦК України надає іншому зі співвласників (другому з подружжя) право оскаржити договір із підстав його недійсності. При цьому закон не пов`язує наявність чи відсутність згоди усіх співвласників на укладення договору з добросовісністю ні того з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, ні третьої особи-контрагента за таким договором і не ставить питання оскарження договору в залежність від добросовісності сторін договору. Оскільки позивач не знала про укладення договору іпотеки та додаткових договорів до нього і про те, що підписи на заявах-згодах на укладення договору іпотеки та додаткових угод до нього були підроблені, суд дійшов правильного висновку про визнання недійсним договору іпотеки, а також укладених договорів про внесення змін та доповнень до договору іпотеки як таких, що не відповідають вимогам статей 203, 215 ЦК України. Відтак постановою Верховного Суду рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 травня 2018 року у незміненій частині та постанову Львівського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року залишено без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.