ВС роз’яснив, коли зловживання владою або службовим становищем визнається злочином

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 299/2144/17 та встановив, що виходячи з буквального розуміння змісту п. 3 примітки ст. 364 КК, істотна шкода може мати виключно матеріальний вимір і перераховуватися в матеріальний еквівалент.

Обставини справи

Так, органом досудового розслідування особу було обвинувачено в тому, що він працюючи на посаді начальника відділу прикордонної служби, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою отримання неправомірної вигоди для інших фізичних осіб, замість того щоб організувати затримання осіб, які намагалися незаконно перемістити через державний кордон України тютюнові вироби поза межами пунктів пропуску, на прохання особи, зі свого мобільного телефону зателефонував старшому зміни прикордонних нарядів відділу прикордонної служби та, розуміючи протиправність своїх дій, суспільно небезпечні наслідки і невідворотність їх настання, наказав відпустити невстановлених осіб разом із предметами злочинної діяльності (тютюновими виробами), не складаючи ніяких процесуальних документів.

Виноградівський районний суд Закарпатської області виправдав особу у зв’язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК.

Львівський апеляційний суд вказаний вирок місцевого суду залишив без змін.

Висновок Верховного Суду

Суд першої інстанції, встановивши, що обвинувачення, пред`явлене особі органом досудового розслідування, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні, виправдав його у зв`язку з відсутністю у його діянні складу цього злочину.

ВС підкреслив, що зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох ознак у їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК.

Таким чином, одним з елементів об`єктивної сторони зловживання владою або службовими становищем всупереч інтересам служби є наслідок у вигляді завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (ч. 1 ст. 364 КК).

Пунктом 3 примітки до ст. 364 КК визначено, що істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 цього Кодексу вважається така шкода, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

ВС зазначив, що у постанові Верховного Суду України від 27 жовтня 2016 року № 5-99кс16 зазначено, що диспозиція ч. 1 ст. 364 і ч. 1 ст. 365 КК, якими передбачено відповідальність за заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або громадським чи державним інтересам, чи інтересам юридичних осіб, може становити не лише майнову шкоду, а й включати прояви немайнової шкоди, але тільки ті, які можуть одержати майнове відшкодування (як істотна шкода може враховуватися будь-яка за характером шкода, якщо вона піддається грошовій оцінці та відповідно до такої оцінки досягла встановленого розміру).

Також Верховний Суд України у цьому ж рішенні вказав, що у вироку (ухвалі) має бути чітко встановлено і доведено, що саме вчинення того чи іншого службового злочину стало причиною відповідних наслідків. Обчислення їх розміру, на думку суду, має бути належним чином підтверджено (у тому числі цивільним позовом як підтвердження факту та розміру реальної майнової шкоди) і не викликати сумніву.

ВС  звернув увагу на те, що колегія Великої Палати Верховного Суду, постановляючи ухвалу від 30 серпня 2018 року № 13-40кс18, не знайшла підстав для відступу від існуючої правозастосовчої практики, орієнтованої лише на кількісний (вартісний) показник виміру істотної шкоди, заподіяної охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

Таким чином, виходячи з буквального розуміння змісту п. 3 примітки ст. 364 КК, істотна шкода може мати виключно матеріальний вимір і перераховуватися в матеріальний еквівалент.

Однак у кримінальному провадженні щодо особи відсутні будь-які докази завдання його діями матеріальних збитків. Йому було пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, що є злочином із матеріальним складом і передбачає наявність документально підтверджених збитків. Закінченим цей злочин визнається, якщо діяння винного спричинило істотну шкоду.

Також ВС зазначив, що під час розгляду кримінального провадження апеляційний суд належним чином перевірив доводи прокурора, зазначені в апеляційній скарзі, проаналізував і дав на них переконливі відповіді. Крім того, виклав аналіз доказів і навів детальні мотиви прийнятого рішення, спростувавши твердження сторони обвинувачення щодо необґрунтованого виправдання та наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного суду – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, хто може бути визнаний службовою особою.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.