Чи вдалося вплинути на стан розслідування катувань в Україні: в Офісі Генпрокурора підбили підсумки

08:37, 6 января 2021
В Офісі Генпрокурора розповіли, що зроблено у напрямку боротьби з катуваннями з боку правоохоронців.
Чи вдалося вплинути на стан розслідування катувань в Україні: в Офісі Генпрокурора підбили підсумки
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Керівник департаменту процесуального керівництва у кримінальних справах про катування та інші серйозні порушення прав з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора України Юрій Бєлоусов підбив підсумки 2020 року стосовно протидії катуванням.

«Пройшов рік з моменту запуску повноцінної роботи нашого Департаменту, то чи вдалося нам вплинути на стан розслідування катувань в Україні?

Спробую доволі лаконічно відповісти на це питання – на мою думку, однозначно так! Головне наше досягнення – ми зробили це одним із пріоритетів для органів прокуратури та ДБР, які ще рік тому не приділяли достатньої уваги розслідуванню випадків застосування насильства з боку правоохоронців.

Тепер більш детально – перепрошую за лонгрід!

Отже, на підтвердження своїх слів наведу найсвіжішу статистику, яку веде наш Департамент:

- за статтею 127 Кримінального кодексу (катування) за 2018-2019 роки разом про підозру було повідомлено 11 правоохоронців, в той час, як у 2020 році – 26;

- за статтею 365 ч. 2 (перевищення повноважень поєднане із застосуванням насильства) за 2018- 2019 роки – 89 правоохоронців, за 2020 – 107;

- за статтею 365 ч. 3 (перевищення, що призвело до тяжких наслідків) за 2018 та 2019 роки – 49 правоохоронців, за 2020 – 40;

- за ст. 371 (незаконне затримання) за 2018-2019 роки – 10 правоохоронців, за 2020 – 27.

Крім того, ми перші, хто повідомив правоохоронців про підозру за статтею 146-1 (насильницьке зникнення) за невизнання самого факту затримання людини, при тому, що такий факт мав місце. За частиною другою цієї статті ми повідомили про підозру й керівника районного відділу поліції, який, знаючи про тримання фактично затриманих осіб без належної реєстрації, не вжив заходів реагування.

Звісно, що підозра не є обвинувальним актом, й тим більше не є вироком! Проте позитивні зрушення є й у цьому напрямку, загальна кількість направлених до суду проваджень перевищує показники всіх попередніх років.

Як нам вдалося зрушити цю систему з мертвої точки? Про це можна писати дуже багато, але спробую коротенько про ті заходи, які зробили саме ми:

- змінили практику визначення підслідності у провадженнях щодо неналежного поводження – у 2019 році ми встановили понад 200 випадків, коли розслідування катувань та перевищення повноважень з боку поліції здійснювалося самою поліцією, наразі таки випадки є виключенням;

- запровадили систему щотижневого моніторингу ЄРДР щодо стану розслідування усіх проваджень по Україні за фактами застосування насильства. За результатами моніторингу з територіальних органів нами були витребувано для вивчення 216 кримінальних проваджень, значна частина після вивчення була повернута назад із детальними рекомендаціями. У третині проваджень ми скасовували постанови про їх закриття й повернули назад для проведення ефективного розслідування, або ж змінили групу прокурорів на прокурорів нашого Департаменту;

- організували проведення першої в Україні Координаційної наради керівників усіх правоохоронних органів – результат: до статистичної звітності органів досудового розслідування додані відомості про розслідування злочинів, пов’язаних із порушенням прав людини; внесені зміни до ЄРДР задля швидкого пошуку та виокремлення даних про катування з боку правоохоронців – раніше на це йшли тижні; внесені зміни до нормативки Мін'юсту щодо підвищення ефективності заходів безпеки до осіб, які стали жертвами неналежного поводження у пенітенціарних установах;

- розпочали системну роботу з виконання рішень ЄСПЛ щодо України за статтею 3 Конвенції. У групі справ Каверзін/Афанасьєв/Бєлоусов нами було витребувано з регіонів понад 60 кримінальних проваджень, у 50 з них нами були скасовані постанови про закриття проваджень й вони були повернуті для додаткового розслідування з урахуванням недоліків, вказаних ЄСПЛ;

- разом із експертами громадянського суспільства та за підтримки МФ «Відродження» розробили єдині форми фіксації медичними працівниками тілесних ушкоджень, заподіяних правоохоронцями - наразі перебувають на затвердженні в МОЗ. Крім того, був розроблений основний документ, який визначає основні напрями державної політики протидії катуванням в Україні на найближчі три роки – сподіваємося, що Уряд затвердить його вже у січні-лютому.

Окрім загальних системних заходів, наш Департамент здійснює й безпосереднє процесуальне керівництво у найбільш складних та резонансних провадженнях, адже ми маємо своїм прикладом доводити, що такі справи можна розслідувати та притягати винних у катуваннях осіб до відповідальності.

Найбільш відоме наше провадження - "Кагарлицька справа" - наразі обвинувальний акт щодо 5 правоохоронців вже перебуває в суді. Всього ж ми здійснюємо процесуальне керівництво у 63 кримінальних провадженнях, з яких 9 вже направлено до суду з обвинувальними актами, ще у 2 розслідування завершене, й обвинувальні акти будуть спрямовані до суду у цьому місяці.

Цілком очевидно, що попереду ще багато викликів, але впевнений, що їх цілком можливо подолати! Адже у нас все для цього є – чудова команда, щире бажання це робити, підтримка національних та міжнародних партнерів. То чекайте новин – далі буде!», - написав Юрій Бєлоусов.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Оксана Клименко
    Оксана Клименко
    суддя Львівського окружного адміністративного суду
  • Олена Кондратюк
    Олена Кондратюк
    заступник голови Верховної Ради України
  • Олена Горбань
    Олена Горбань
    суддя Сихівського районного суду м. Львова
  • Лариса Бабайлова
    Лариса Бабайлова
    суддя Деснянського районного суду міста Києва