Виконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю: позиція ВС

Припис органів державного архітектурно-будівельного контролю є обов’язковим до виконання в силу положень чинного законодавства України та не потребує додаткової правової підстави для його виконання як судове рішення.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 2040/7134/18.

Так, з матеріалів справи відомо, що інспекція ДАБК звернулася до суду з позовом до особи, у якому просила зобов’язати особу виконати обов’язкові до виконання вимоги припису Інспекції ДАБК про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом усунення порушень, встановлених у вказаному приписі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено. Другий апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що припис органів державного архітектурно-будівельного контролю є обов`язковим до виконання в силу положень чинного законодавства України та не потребує додаткової правової підстави для його виконання як судове рішення.

Висновок Верховного Суду

Судами встановлено, що предметом позову Інспекції ДАБК є зобов`язання відповідача (фізичної особи) виконати обов`язкові до виконання вимоги припису Інспекції про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.05.2018 року №   411-Пр-У шляхом усунення порушень, встановлених у вказаному приписі.

Вказаним приписом встановлено обов`язок відповідача у термін до 23.06.2018 усунути встановлені порушення містобудівельного законодавства. Так, згідно з приписом під час позапланової перевірки встановлено, що на об’єкті «Реконструкція нежитлових приміщень з будівництвом прибудови та надбудови під магазин непродовольчих товарів з офісними приміщеннями» встановлено такі порушення:

- будівельний майданчик не огороджений;

- робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, не огороджені захисними огорожами;

- відсутній стенд з інформацією про об`єкт будівництва.

Отже, суди обґрунтовано зазначили, що виявлені порушення не пов`язані з виявленням факту самочинного будівництва, у разі виявлення якого відповідно до статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю має право звернутися до суду з метою їх усунення.

При цьому ВС зауважив, що суди слушно визнали безпідставними посилання позивача, на обґрунтування повноважень на звернення до суду з даним позовом, на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 903/922/17, оскільки у зазначеному рішенні надано правову оцінку щодо повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю на звернення до суду з позовом про заборону експлуатації об’єкта до введення його в експлуатацію у встановленому законом порядку, у зв’язку з невиконанням припису про усунення порушень, у випадках самочинного будівництва. У цій справі позивач реалізував надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту неприйняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів та усунення порушень шляхом заборони експлуатації об’єкта до ведення його в експлуатацію.

Тобто, вказані висновки стосуються тих приписів, які прийняті у випадках виявлення факту самочинного будівництва. Між тим, в даній справі має місце невиконання припису щодо усунення порушень, не пов`язаних з виявленням факту самочинного будівництва.

Разом з цим, припис органів державного архітектурно-будівельного контролю є обов’язковим до виконання в силу положень чинного законодавства України та не потребує додаткової правової підстави для його виконання як судове рішення.

З огляду на викладене, ВС зазначив,  що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином проаналізували норми права, які регулюють спірні правовідносини, повно та всебічно з`ясували обставини справи та дійшли обґрунтованого висновку про  відмову в задоволенні позовних вимог.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд висловився щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.