Проведення аудиторської перевірки діяльності АТ є корпоративним правом, яке пов’язане з діяльністю та управлінням справами товариства: позиція ВС

Право вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства є корпоративним правом, яке пов’язане з діяльністю та управлінням справами товариства. Саме з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства особа стає носієм корпоративних прав. Тож відмова товариства в задоволенні вимоги про проведення аудиту за період, коли позивач не був акціонером, не може порушувати його корпоративних прав як акціонера. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглянувши справу № 924/1237/19 за позовом Приватного акціонерного товариства (ПрАТ) до Публічного акціонерного товариства (ПАТ) про зобов'язання забезпечити проведення аудиту фінансово-господарської діяльності відповідача.

Обставини справи

Згідно з випискою про операції з цінними паперами з 12 червня 2019 року ПрАТ стало акціонером ПАТ. Позивач є власником пакета акцій ПАТ, що становить 11,5286 % від загальної кількості акцій. Це підтверджується випискою про операції із цінними паперами та про стан рахунку в цінних паперах на 7 серпня 2019 року. Між ПрАТ та ТОВ 27 вересня 2019 року укладено договір про ініціативний аудит щодо проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ, а саме про проведення перевірки бухгалтерського обліку за 2016—2019 рр., наявності активів і зобов'язань, отриманих доходів та здійснених витрат за 2016—2019 рр. ПрАТ 30 жовтня 2019 року, 6 листопада 2019 року звернулося до відповідача із запитами про проведення аудиторської перевірки діяльності ПАТ за 2016—2019 рр. Відповідач листами від 21 червня 2019 року та від 19 серпня 2019 року надав свою згоду на проведення аудиторської перевірки, але лише за той час, з якого ПрАТ набуло право власності на акції. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 травня 2020 року рішення Господарського суду Хмельницької області від 13 лютого 2020 року, яким у задоволенні позову відмовлено, скасовано. Прийнято нове рішення, відповідно до якого позовні вимоги задоволено в частині забезпечення аудитору можливості проведення аудиту фінансово-господарської діяльності ПАТ за період з 12 червня 2019 року (з моменту, коли позивач став акціонером відповідача).

Формулюючи правовий висновок із зазначеного питання, Верховний Суд виходив з такого. Відповідно до пункту 4 статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» до прав акціонерів – власників простих акцій віднесено право отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Згідно з частиною другою статті 162 ЦК України аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства, у тому числі такого, що не зобов'язане публікувати для загального відома документи, має бути проведена у будь-який час на вимогу акціонерів, які разом володіють не менш як десятьма відсотками акцій. У пункті 38 постанови ВП ВС від 16 травня 2018 у справі № 904/2194/17 зазначено, що шляхом пред'явлення до товариства вимоги про проведення аудиторської перевірки учасник (акціонер) товариства реалізує своє корпоративне право, пов'язане з діяльністю та управлінням справами товариства. Стаття 75 Закону України «Про акціонерні товариства» є імперативною для товариства у разі наявності відповідної вимоги акціонера – власника більше ніж 10 відсотків акцій товариства. При цьому право акціонера вимагати проведення аудиту не залежить від бажання самого товариства чи його посадових осіб або доцільності проведення такої перевірки. Натомість обов'язок товариства забезпечити аудитору можливість провести перевірку виникає відповідно до прямої вказівки закону. Особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції АТ або вступу до інших юридичних осіб. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача – обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса – відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах. Отже, на думку Суду, право вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства є корпоративним правом, пов'язаним з діяльністю та управлінням справами товариства. Воно виникає в акціонера з моменту набуття ним права власності на акції АТ, оскільки саме з цього моменту особа стає носієм корпоративних прав. Відмова товариства в задоволенні вимоги про проведення аудиту за період, коли позивач не був акціонером, не може порушувати його корпоративних прав як акціонера.

Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з випискою про операції з цінними паперами ПрАТ стало акціонером ПАТ з 12 червня 2019 року. Зважаючи на ці обставини, колегія суддів погодилася з висновком господарських судів про відмову в задоволенні позовних вимог про проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства за період до 12 червня 2019 року. Ураховуючи викладене, постановою касаційну скаргу ПрАТ залишено без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 травня 2020 року у справі – без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.