На засіданні Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики 15 грудня народні депутати заслухали представників НАБУ і САП щодо того, як просувається розслідування справи «Роттердам+». Мова йде про стверджуване усвідомлене завищення собівартості вугілля, яке використовувалося для виробництва електроенергії, що, у свою чергу, невиправдано підвищило її вартість для користувачів.
Керівник відділу детективів НАБУ Денис Гульмагомедов заявив, що вони готові направляти справу до суду, але детективи не мають таких повноважень. У свою чергу, прокурор САП, який такі повноваження має, блокує цей процес. Разом з тим, старший детектив Михайло Романюк повідомив, що у рамках цього провадження 6 особам – 4 представникам НКРЕКП та 2 службовим особам ДТЕКу – повідомлено про підозру.
Детектив зазначив, що їм вдалося встановити, що ці особи свідомо розробили регулювання ціни на електроенергію, у розмір якого входили завищена собівартість виробництва у частині транспортування вугілля до електростанцій, на яких це вугілля спалювали. Інакше кажучи, у вартість вугілля (і тарифу) закладалося транспортування з-за кордону, а фактично значна його частина доставлялася з України. От що про це сказав сам детектив: «[У матеріалах кримінального провадження зафіксовано], що у період застосування… так званої формули «Роттердам+», у 2016 році імпорт складав лише 5% від загального обсягу спаленого вугілля під час виробництва електричної енергії. У 2017 році імпорт збільшився [через блокаду окупованих територій] і становив 15%». У 2018 та 2019 роках рівень імпорту вугілля для електростанцій становив 12%.
Так, при вищезгаданих показниках імпорту вугілля за даними НАБУ у тариф у середньому вкладалася вартість транспортування близько 90%. На підтвердження своїх доводів детектив надав ряд досліджень і експертиз, одна з яких встановила, що «основна частина включених до формули транспортних витрат із-за кордону від 83% до 95% не підтверджені».
У свою чергу, представники НКРЕКП, які за законом мали шукати баланс між інтересами виробників та споживачів, ухвалили рішення винятково на користь виробників. Крім того, є підстави вважати, що регуляторний документ розробили не у Нацкомісії, а у ДТЕКу, після чого його вже передали до НКРЕКП. Також слідство стверджує, що у НКРЕКП знали про ці маніпуляції із вартість транспортування і свідомо ухвалювали свої рішення. Зокрема, вони посилалися на заяви Голови НКРЕКП ще до запровадження «Роттердам+». Він казав, що тодішня ціна (у 2015 році) на електроенергію була виправдана, а її підвищення – це «виконання забаганок» ДТЕКу.
За результатами розслідування НАБУ стверджує, що унаслідок цієї «схеми» споживачам було нанесено збитки у розмірі понад 39 мільярдів гривень. У підсумку, за словами старшого детектива слідству вдалося встановити наступне:
У свою чергу, прокурор САП Віталій Пономаренко не погодився із висновками, які зробили у результаті розслідування детективи, і ухвалив рішення не передавати справу до суду. Він зазначив, що доводи детективів необґрунтовані, адже не ґрунтуються на вимогах КПК. У зв’язку з такими висновками детективи НАБУ наполягали на заміні прокурора у цій справі.
«Дійсно [кримінальне провадження] довгий час розслідується. Дійсно, це є актуальне питання. Дійсно, після проведення певних слідчих дій… було повідомлено про підозру 6 особам… Але на сьогодні я, як процесуальний керівник, маю всі підстави, щоб зробити висновок для того, що… на думку прокурора – а саме прокурор здійснює підтримання обвинувачення провадження – доказів для подання обвинувального акту недостатньо», – зазначив пан Пономаренко.
Він також додав, що, крім вже згаданих детективами експертиз, було проведено й інші, частина з яких виявила відсутність нанесених збитків, а ще частина прийшла до нейтральних висновків. Зазначити, про які саме експертизи йдеться прокурор не зміг, пославшись на те, що перебуває на лікарняному і не має доступу до всіх матеріалів.
Голова Комітету Анастасія Радіна так підсумувала це обговорення: «Є експертизи, які підтверджують збитки. Є експертизи, які підтверджують негативні економічні наслідки. Є позиція слідства, яка говорить, що вони мають достатньо доказів, щоб рухатися до суду. Неправильно, коли питання, доведено щось чи не доведено, вирішую я чи народні депутати,.. чи один прокурор. Мені здається, правильно, коли відповідь на таке питання дає суд. Тому я сподіваюся, що справа буде передана до суду і саме суд нам дасть відповідь на питання, чи було Антикорупційне бюро праве у своєму припущенні, чи щось вони зробили неправильно; чи був прокурор правий у своєму припущенні, чи ні… Тому я би закликала у межах свої повноважень ще раз розглянути питання про передачу справи до суду».
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що міністр юстиції хоче передбачити у Конституції повноваження Президента призначати Директора НАБУ.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.