Як суди будуть розглядати трудові спори: Мінекономіки підготувало законопроект

Мінекономіки підготувало та розмістило для публічного обговорення проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів». Законопроектом вносяться зміни до Кодексу законів про працю, а також інших законів, у частині порядку розгляду судами трудових спорів, а також запроваджується процедура медіації.

Необхідність ухвалення законопроекту випливає із пункту 106 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 р. № 534 «Про затвердження Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню i поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020-2022 роки», яким передбачено удосконалення трудового законодавства, зокрема, щодо альтернативних способів вирішення індивідуальних трудових спорів шляхом залучення медіаторів.

Що пропонується законопроектом:

- закріпити на законодавчому рівні можливість проведення процедури медіації у сфері трудових відносин;

- ліквідувати комісії по трудових спорах;

- визначити на законодавчому рівні предмет та сторони індивідуального трудового спору.

Ініціатор законопроекту пропонує визначити в КЗпП, що індивідуальний трудовий спір — це розбіжності між працівником i власником a6o уповноваженим ним органом, що виникають після укладення трудового договору, до його укладення a6o після його припинення.

Його предметом можуть бути питання укладення, зміни, припинення трудового договору, встановлення a6o зміни умов праці, оплати праці.

Сторонами  індивідуального трудового спору є працівник  i власник a6o уповноважений ним орган. Стороною індивідуального трудового спору може бути також особа, яка раніше перебувала у трудових відносинах з роботодавцем, а також особа, якій відмовили в укладенні трудового договору.

Інтереси працівника i роботодавця під час розгляду спору чи виконання рішення стосовно нього зможуть представляти адвокати a6o інші особи, уповноважені в установленому законом порядку.

Згідно з законопроектом, індивідуальні  трудові спори розглядаються місцевими та апеляційними судами, а також Верховним Судом у встановленому законом порядку за позовними заявами:

1) працівника a6o власника чи уповноваженого ним органу щодо умов трудового договору;

2) осіб про укладення трудового договору;

3) інших осіб у випадках, передбачених законом.

Із КЗпП виключається норма про особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини.

Виключаються також всі норми, які регулюють діяльність комісій по трудових спорах, оскільки Міністерство наголошує на неефективності їх функціонування в умовах ринкової економіки.

Одночасно КЗпП позбавиться частини норм про порядок розгляду трудових спорів судами (статті 231, 232).

Законопроектом також змінюються встановлені КЗпП строки звернення до суду. Зокрема, працівник буде мати право звернутися до місцевого суду з позовом про вирішення індивідуального трудового спору, в тому числі щодо незаконного на його думку припинення трудового договору, в тримісячний строк з дня, коли він дізнався a6o повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Працівник буде мати право звернутися до місцевого суду з позовом про стягнення належних йому сум заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат протягом року з дня, коли він дізнався a6o повинен був дізнатися про таке порушення.

Якщо сторонами індивідуального трудового спору була ініційована процедура медіації, однак мирова угода за ïi результатами не була укладена, вони можуть звернутися з заявою про вирішення індивідуального трудового спору до місцевого суду у місячний строк, з дня отримання акта про відмову сторін від підписання мирової угоди, складеного медіатором (медіаторами).

У разі невиконання однією із сторін індивідуального трудового спору взятих на себе зобов’язань за мировою угодою інша сторона має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня, визначеного в мировій угоді як термін виконання відповідного зобов’язання.

Власник a6o уповноважений ним орган мас право звернутися до місцевого суду з позовом про вирішення індивідуального трудового спору в тримісячний строк з дня, коли він дізнався a6o повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Всі ці строки пропонується продовжити на час дії карантину.

У разі незаконного припинення трудового договору з працівником суд на вимогу працівника буде приймати такі рішення:

• про поновлення його на попередній роботі;
• про стягнення середньої заробітної плати за період від дня припинення трудового договору до дня прийняття судом рішення у справі.

Суд може прийняти рішення про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним припиненням трудового договору з працівником a6o переведенням його на іншу роботу.

3 урахуванням обставин справи, клопотання  власника a6o уповноваженого ним органу i згоди працівника суд може замість поновлення на роботі прийняти рішення про виплату працівникові компенсації в розмірі, визначеному за домовленістю сторін, але не нижче середньої заробітної плати за 6 місяців.

У разі визнання формулювання підстави припинення трудового договору неправильним a6o таким, що не відповідає закону, суд, який розглядає індивідуальний трудовий спір, змінює формулювання i визначає в рішенні підставу припинення трудового договору в точній відповідності з формулюванням норм закону.

Якщо поновлення на роботі неможливе  внаслідок  ліквідації юридичної особи, суд визнає особу такою, з якою було розірвано трудовий договір i покладає обов’язок провести відповідні виплати на особу, яка видала наказ (розпорядження) про звільнення з роботи.

Якщо поновлення на роботі неможливе  внаслідок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особою — підприємцем, суд визнає особу такою, з якою було розірвано трудовий договір, i покладає обов’язок на фізичну особу, яка незаконно припинила трудовий договір, провести відповідні виплати.

У разі незаконного припинення фізичною особою, яка використовує найману працю без державної реєстрації фізичної особи-підприємця, трудового договору суд визнає особу такою, з якою було розірвано трудовий договір, i покладає обов’язок на фізичну особу, яка незаконно припинила трудовий договір, провести відповідні виплати.

Якщо неправильне формулювання підстави припинення трудового договору перешкоджало працевлаштуванню працівника на іншу роботу, суд приймає рішення про виплату власником a6o уповноваженим ним органом працівнику середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.

У разі скасування виконаних судових рішень про незаконне припинення трудового договору, стягнення на користь працівника заробітної    плати, гарантійних, компенсаційних виплат поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення обґрунтоване на підроблених документах a6o на завідомо неправдивих відомостях, повідомлених працівником.

Як буде виконуватися рішення про поновлення на роботі

Рішення суду про поновлення працівника, з яким незаконно припинено трудовий договір a6o якого переведено на іншу роботу, підлягає негайному виконанню.

Рішення про поновлення на роботі виконується шляхом укладення трудового договору, що містить менш  гірші умови, які мав працівник до незаконного припинення з ним трудового договору a6o переведення на іншу роботу.

Про поновлення працівника на роботі власник a6o уповноважений ним орган повідомляє центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

У разі затримки виконання, невиконання власником   a6o уповноваженим ним органом рішення суд виносить ухвалу про виплату власником a6o уповноваженим ним органом працівнику середньої заробітної плати a6o різниці в заробітній платі за весь час затримки, невиконання рішення.

Крім того, із Кодексу виключаються стаття 237 КЗпП (Покладення матеріальної відповідальності на службову особу, винну в незаконному звільненні a6o переведенні працівника) та стаття 238 (Задоволення грошових вимог).

Медіація в трудових спорах

Від сплати судового збору  під час розгляду справи у всіх судових інстанціях будуть звільнені позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а також у інших справах про розгляд індивідуальних трудових спорів після проведення процедури медіації незалежно від ïi результатів.

Натомість законопроектом пропонується запровадити інститут медіації, який надає можливість обирати досудові i позасудові способи для вирішення індивідуального трудового спору при збереженні можливості звертатись до суду для ïx вирішення.

Безоплатна вторинна правова допомога буде включати такий вид правових послуг, як медіація в трудових відносинах. Щоправда, отримати таку послугу можливо буде не більше одного разу протягом бюджетного року.

Cy6’єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу мають право на безоплатне отримання такого виду правової послуги, як медіація у сфері трудових відносин.

Суб'єктами  надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні стануть медіатори, включені до реєстру медіаторів, які в рамках надання безоплатної вторинної правової допомоги проводять процедуру медіації у сфері трудових відносин.

Разом із зверненням про надання такого виду правових послуг, як медіація у сфері трудових відносин, особа a6o ïї законний представник має подати документ, що підтверджує згоду іншої сторони індивідуального трудового спору провести процедуру медіації у сфері трудових відносин.       

У випадку, коли сторони вирішили звернутися до медіатора, суд має зробити перерву в судовому засіданні або зупинити провадження у справі (на строк не більше 30 днів). Про такі наміри сторін суд буде дізнаватися ще на стадії відкриття провадження.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, як суди будуть розглядати справи про адміністративний арешт.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.