П`ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 473/1404/20 вирішив, що за відсутності належних доказів з боку суб`єкта владних повноважень щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та піддано штрафу, визнати порушника винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, є неможливим.
22 квітня 2020 року інспектором лейтенантом поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу.
З даної постанови вбачається, що позивач керував транспортним засобом по дорозі Н24 Благовіщенськ - Миколаїв, причина зупинки - порушення правил дорожнього руху, зокрема водій здійснив обгін іншого транспортного засобу на пішохідному переході, водій керував транспортним засобом без чинного страхового поліса, чим порушив п. 2.1.1 правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КпАП України.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинки вказаного транспортного засобу стало порушення вимог п. 14.6 в) ПДР України, яким обгін забороняється ближче ніж 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м поза населеним пунктом.
Позивач наполягає, що не порушував ПДР України, а тому інспектор не мав правових підстав вимагати у нього відповідні документи, а відтак, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, визначений ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 травня 2020 року позов задоволено.
На думку суду апеляційної інстанції, оскільки інспектор патрульної поліції не зафіксував в установленому законом порядку порушення водієм транспортного засобу п. 14.6 в) ПДР України (правил обгону у зоні нерегульованого пішохідного переходу), його вимога про зупинку транспортного засобу та пред`явлення документів є не доведеною, так само як не доведено й підстави для здійснення контролю за наявністю договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу.
У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу, є неправомірними.
Тобто, поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав), та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди.
Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 року по справі № 686/11314/17 та від 22.10.2019 року по справі № 161/7068/16-а.
Враховуючи, що інспектор патрульної поліції належним чином не зафіксував та не довів належними і допустимими доказами факту невиконання водієм вимог п.14.6 в) ПДР України, а законні підстави для здійснення контролю за наявністю у позивача права користування транспортним засобом були відсутні, колегія суддів доходить висновку, що вимоги посадової особи Управління про пред`явлення документів є незаконними, а отже в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Раніше КГС з’ясував, що є належним способом захисту від визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.