Рада ухвалила в першому читанні законопроект про зміст відомостей у статутах підприємств

Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт 3497 від 18.05.2020 «Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо усунення правових колізій у вимогах до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Законопроєкт пропонує:

• виключити з Господарського кодексу України положення про необхідність визначення в статуті часток учасників ТОВ і ТДВ;
• визначити, що перелік обов’язкових вимог до статутів ТОВ і ТДВ визначається виключно Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Метою прийняття цього законопроєкту депутати називають вирішення існуючої колізії між Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" і Господарським кодексом України в частині обов’язкових вимог до статутів Товариства з обмеженою відповідальністю та Товариства з додатковою відповідальністю.

На думку депутатів на даний момент у господарському законодавстві існує колізія, що суперечить принципу правової визначеності та породжує проблеми у діяльності суб’єктів господарювання.

Одним із нововведень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" є зменшення переліку відомостей, що мають зазначатись у статутах ТОВ і ТДВ.

У ст. 11 вищеназваного Закону було визначено лише три категорії відомостей, що повинні вказуватись у статуті ТОВ і ТДВ:

1) повне та скорочене найменування товариства;

2) органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень;

3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

При цьому вимоги до статуту ТОВ і ТДВ у Законі України "Про господарські товариства" та Цивільному кодексі України були визнані такими, що втратили чинність.

Разом з тим, у процесі застосування положень нового Закону з’ясувалося, що старі вимоги до статутів ТОВ і ТДВ забули виключити з Господарського кодексу України. Йдеться, зокрема про вимоги вказувати учасників та їх частки, розмір статутного капіталу, мету господарської діяльності тощо (ч. 2 ст. 57; чч. 2-3 ст. 80; чч. 2, 4 ст. 82 Господарського кодексу).

Після виявлення цієї колізії Міністерство юстиції України видало лист-роз’яснення від 07.06.2018 р. №6623/8.4.3/32-18, згідно з яким при підготовці статутів ТОВ і ТДВ слід керуватись саме положеннями ст. 11 нового Закону.

У той же час вказане роз’яснення не є правовою нормою, а отже не може повною мірою ліквідувати існуючу колізію. Навіть через два роки після прийняття нового Закону окремі державні реєстратори продовжують відмовляти у реєстрації статутів ТОВ і ТДВ без відомостей про склад учасників чи розмір їх часток.

Колізія не може бути вирішена на підставі загальних принципів права "закон спеціальний скасовує закон загальний" (lex specialis derogat generali) чи "закон наступний скасовує закон попередній" (lex posterior derogate priori). І новий Закон, і Господарський кодекс України є спеціальними законодавчими актами в частині регулювання діяльності ТОВ і ТДВ та мають однакову юридичну силу, а отже між ними не може бути правової ієрархії.

Не вирішує проблему і застосування хронологічного принципу для вирішення даної колізії. З точки зору теорії права хронологічний принцип може бути використаний лише у разі прямого конфлікту в регулюванні, якого в даному випадку немає. Оскільки ст. 11 нового Закону не виключає можливість визначення вимог до статуту в інших законодавчих актах, норми Господарського кодексу не конфліктують з новим Законом, а лише доповнюють його.

Проте ГНЕУ вважає, що запропонований законопроєктом підхід не узгоджується з ч. 4 ст. 57 ГК України, згідно з якою «статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством».

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала як Офіс Президента пропонує застосовувати позовну давність в податкових спорах.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.