Комітет розглянув законопроект про зміни до законів про ВРП та судоустрій

На своєму засіданні 13 листопада Комітет Верховної Ради з питань правової політики розглянув та рекомендував парламенту включити до порядку денного законопроект про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та Закону «Про Вищу раду правосуддя» №4229. Серед авторів – члени Комітету Верховної Ради з питань правової політики Сергій Демченко, Денис Маслов, Володимир Ватрас, Максим Дирдін та інші.

Законопроектом вносяться зміни до розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII і він доповнюється одним пунктом, відповідно до якого обумовлюється тимчасова зміна процедури добору на посаду судді для завершення розпочатих раніше процедур.

Також вносяться зміни до пункту 13 Розділу ІII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про Вищу раду правосуддя», а саме: до абзацу 3, а також відповідний пункт доповнюється абзацами 9–12, якими пропонується унормувати порядок тимчасової передачі до ВРП повноважень ВККС стосовно проведення та завершення спеціальної перевірки, проведення та визначення результатів конкурсів для кандидатів, які відповідають вимогам абзаців третього та сьомого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», а також оголошення, проведення та визначення результатів конкурсу для кандидатів на посаду судді, які пройшли усі процедури добору, проте набрали менше 75 відсотків максимально можливого бала кваліфікаційного іспиту, складеного до набрання чинності Законом «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII.

Законопроект передбачає внесення змін до двох законів саме через їх змістовно-логічну пов’язаність.

Як пояснюють автори, «на сьогоднішній день, національна судова система відчуває серйозний брак суддів у місцевих судах, який неможливо усунути тимчасовим відрядженням суддів. На цій проблемі постійно наголошують судді, представники органів суддівського врядування, суддівського самоврядування адвокати, прокурори, інші фахівці у галузі права, а також громадяни, які не можуть протягом тривалого часу реалізувати своє право на судовий захист.

Наразі кожна третя посада судді є вакантною, а близько 30 % суддів мають право на відставку, яким вони можуть скористатися у будь-який момент. Все це ставить під загрозу дотримання розумних строків розгляду справ та забезпечення права громадян на доступ до правосуддя, гарантований статтею 55 Конституції України.

Така ситуація з кадровим забезпеченням у судовій системі не може тривати нескінченно, навпаки, вирішення окресленої проблеми потребує належного оперативного реагування парламенту.

Цим законопроектом пропонується частково вирішити проблему «кадрового голоду» в судовій системі, шляхом розблокування і завершення триваючих конкурсних процедур, оголошених попереднім складом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККС), а також шляхом проведення конкурсу для кандидатів, які незважаючи на проходження всіх стадій добору, визначених законодавством, з незалежних від них причин, не були призначені суддями.

5 серпня 2019 року ВККС було оголошено конкурс на зайняття 35 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, які відповідають вимогам абзацу третього пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та на зайняття 7 вакантних посад суддів у місцевих загальних судах Донецької та Луганської областей для кандидатів на посаду судді, які відповідають вимогам абзацу сьомого пункту 13 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Із відповідними заявами про участь у конкурсі звернулися кандидати на посаду судді, які відповідають вимогам абзацу третього та сьомого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Вказані кандидати у вересні 2019 року були допущені до проведення спеціальної перевірки. Наприкінці жовтня 2019 року спеціальна перевірка щодо кандидатів на посаду судді, які відповідають вимогам абзацу третього та сьомого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», була завершена.

Проте 7 листопада 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-IX (далі – Закон № 193-IX), згідно з яким змінено порядок формування ВККС та з дня набрання чинності цим Законом повноваження членів ВККС були припинені (пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 193-IX).

Ці законодавчі кроки призвели до фактичного зупинення проведення конкурсів на посади суддів.

Згідно із частиною першою статті 131 Конституції України та Законом України «Про Вищу раду правосуддя» ВРП є незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення, зокрема, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів.

На жаль, на сьогодні, повноважного складу ВККСУ немає, а її формування займе певний проміжок часу, що лише загострить кадрову проблему в судах першої інстанції.

Венеційська Комісія у пункті 48 Висновку щодо внесення змін до законодавства, яке регулює діяльність Верховного Суду та органів суддівського врядування, від 9 грудня 2019 року № 969/2019 звернула увагу, що «… підхід повинен полягати в тому, щоб спочатку реформувати нижчі інстанції та заповнити ці вакансії… В іншому випадку доступ до суду відповідно до статті 6 ЄСПЛ буде серйозно уповільнений».

Варто зауважити, що процедура добору та призначення суддів є тривалою та складною, оскільки вона має декілька стадій, за участю великої кількості органів з різноманітними функціями та повноваженнями. Для проведення процедури добору за європейськими стандартами було витрачено значну суму коштів з державного бюджету України та допомогу донорів.

Держава не може допустити втрату якісно та належно підготовлених для судової системи кадрів, особливо зважаючи на те, що одним із пріоритетів реформування судової влади є подолання проблеми дефіциту кадрів суддів.

За цих обставин кандидати, які пройшли всі етапи процедури добору за європейськими стандартами, мали правомірні очікування щодо реалізації свого права на проходження процедур, необхідних для зайняття посади судді, зараз перебувають у стані невизначеності через незавершеність конкурсних процедур попереднім складом ВККС.

Передача повноважень ВККС щодо оголошення, проведення та завершення конкурсів для кандидатів, які відповідають вимогам абзаців третього та сьомого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», сприятиме не лише справедливому вирішенню питання щодо захисту права кандидатів на посаду судді місцевого суду в умовах припинення повноважень членів ВККС, а й, насамперед, дозволить державі виконати обов’язок щодо своєчасного заповнення вакантних посад суддів та забезпечення прав громадян на доступ до правосуддя».

Отже, зазначають автори, «ціллю і завданням законопроекту є забезпечення законодавчого врегулювання тимчасової передачі повноважень ВККС до ВРП, стосовно проведення та завершення спеціальної перевірки, оголошення, проведення та визначення результатів конкурсів для кандидатів, які відповідають вимогам абзаців третього та сьомого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Вказаний законопроект сприятиме частковому подоланню кадрової кризи в судовій системі та забезпеченню стабільності її роботи, спрямований на недопущення політичного впливу та обмежувального підходу в процедурі призначення на посади суддів, а також направлений на зміцнення незалежності судової влади в Україні та довіри до неї з боку суспільства».

Нагадаємо, що раніше «Судово-юридична газета» публікувала блог представниці групи кандидатів, які раніше пройшли навчання та всі інші необхідні процедури, але так і не були призначені, голови Асоціації помічників суддів України Ольги Примак-Березовської, про те, як фактично судді, готові для заміщення посад, пройшовши усі стадії добору, на яких держава витратила адміністративний ресурс, кошти та час, з незрозумілих нікому причин і правових підстав були «викинуті за борт» судової реформи 2014 року.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.