У профільному комітеті Ради провели слухання на тему скорочення вишів

У режимі вебконференції відбулися слухання у Комітеті з питань освіти, науки та інновацій на тему: «Реформування вищої юридичної освіти в Україні: проблеми і перспективи». Серед учасників слухань були зокрема т.в.о міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет та його заступник Андрій Вітренко, професор кафедри цивільного права КНУ ім. Тараса Шевченка Наталія Кузнєцова, член-кореспондент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор НЮУ імені Ярослава Мудрого Юрій Барабаш, доктор юридичних наук, професор БНУ імені Юрія Федьковича, Петро Пацурківський, професор та доктор юридичних наук Андрій Бойко та інші.

Зокрема Наталія Кузнєцова вказала, що правничій науці необхідно вчитися протягом усього життя. Також, за її словами, недостатнім є забезпечення юристами органів виконавчої влади, місцевого самоврядування. На її думку, це криється, у неякісних кадрах. Вона вказала на той факт, що 334 заклади вищої освіти в Україні готують спеціалістів з галузі «Право», 27 – «Міжнародне право» і 37 – «Правоохоронна діяльність».

За її словами, українські студенти знають набагато більше, ніж західні, однак з точки зору втілення навичок на практиці поступаються своїм західним колегам. Саме тому, підкреслила вона, необхідне зменшення кількості навчальних закладів, які готують правників. На її переконання, це має відбуватися не шляхом примусового закриття, а природним шляхом, коли такі правничі школи не зможуть конкурувати на ринку юридичної освіти.

Сергій Шкарлет, виступаючи, підкреслив, що «в магістратурі повинні навчатися найкращі та спроможні». Він зазначив, що у 2020 році мінімальний бал для зарахування до правничої магістратури був 140, такий же поріг буде збережено і в наступному році.

Андрій Бойко прямо сказав, що заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання (наприклад, такі, які здійснюють підготовку кадрів для Національної поліції) взагалі не мають ніякої академічної свободи, а тому не повинні готувати правників.

Йому заперечив народний депутат Олександр Бакумов, за його словами у таких закладах, куди більша свобода, ніж у класичних вишах. Також він запропонував взяти випадкових студентів із закладу зі специфічними умовами навчання, КНУ імені Тараса Шевченка, Одеської юридичної академії, посадити їх в одну аудиторію і дати виконати завдання. На переконання Бакумова, курсанти впоралися б не гірше. На його думку, треба сконцентруватися на якості освіти, а не на позбавленні права таких закладів на підготовку правників. При цьому тезу про необхідність скорочення правничих шкіл (вишів) він підтримав.

Водночас під час виступів лунала думка про те, що оскільки у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання курсанти зобов’язані встати, коли заходить викладач/офіцер, то такі заклади з етичної точки зору не можуть готувати спеціалістів у галузі права. Таке формулювання дуже дивно чути, зважаючи на те, що у більшості начальних закладів (якщо не у всіх) студенти зобов’язані встати, коли заходить викладач, принаймні це активно підтримується адміністраціями ЗВО.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що проект Концепції розвитку юридичної освіти передбачає скорочення кількості юридичних вузів, ліквідування спеціальності «Міжнародне право» та проведення навчання на спеціальності «Право» лише за ступенем магістра на денній формі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.