За даними сайту IQAir.com, найгірший стан повітря в Україні спостерігається у «традиційно індустріальних» регіонах: Луганській, Донецькій, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Це регіони, де проводяться чи не найбільші обсяги видобування та обробки корисних копалин в Україні. Таке забруднення безперечно впливає на якість повітря і, в перспективі, на здоров’я людей.
Одним із найбільших забруднювачів повітря у світі є двооксид вуглецю (CO2). Ця сполука виділяється при спалюванні корисних копалин. За інформацією Carbonmap.org, Україна посідає 23 місце у світі за обсягами викидів СО2 в атмосферу з показником у 301,7 млн тонн на рік. Народний депутат Юрій Камельчук наводить статистику, що при таких обсягах викидів вуглецевий податок в Україні залишається низьким – 0,3 євро (10 гривень) за тонну. Для порівняння, у Швеції за одну тонну викинутого СО2 підприємство платить 140 євро, у Франції – 36, у Латвії – 6. На думку пана Камельчука, така ситуація потребує суттєвих змін.
У зв’язку з цим, депутат зареєстрував у Верховній Раді 2 законопроєкти: №4346 (зміни до Податкового кодексу) та №4347 (зміни до Бюджетного кодексу). У рамках першого законопроєкту автор пропонує передбачити, що «ставка податку за викиди двооксиду вуглецю збільшується у 4 рази», хоча у самому проєкті закону передбачено збільшення цієї ставки з 10 гривень до 30. На думку Юрія Камельчука, прийняття цього законопроєкту забезпечить стимулювання підприємств до підвищення рівня енергоефективності.
Втім, основна ідея захована у змінах до Бюджетного кодексу – депутат пропонує створити Державний фонд декарбонізації (ДФД). ДФД буде частиною спеціального фонду Держбюджету, а кошти з нього будуть спрямовуватися на здешевлення проєктів та заходів, які спрямовані на скорочення видиків СО2. На наповнення фонду декарбонізації автор пропонує направити 50% вуглецевого податку.
Автор зазначає, що пропонований ним план належним чином проявив себе в інших країнах світу: «Керуючись практикою провідних країн світу (зокрема Фінляндії, Данії, Великобританії, Швеції) можна стверджувати, що збільшення ставки податків на викиди парникових газів з одночасним запровадженням механізмів цільового використання коштів стало стимулом як до раціонального використання енергії, так і до оптимізації технологічних процесів на виробництві, запровадження енергоефективних заходів та відновлюваної енергетики».
У підсумку ми маємо двоскладну систему, обидві складові якої повинні мати вплив на скорочення викидів СО2 в атмосферу. Збільшення податку має стимулювати підприємства самостійно зменшити викиди для зменшення видатків, а Фонд дозволить скоротити їх ще більше шляхом здешевлення очищувального обладнання для підприємців.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що депутати зареєстрували законопроєкт про прирівняння цифрового паспорта до паперового та пластикового з 2021 року.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.