У Верховній Раді пропонують виплачувати компенсації за рішеннями ЄСПЛ з кишень посадовців

Позафракційна депутатка Юлія Світлична зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт № 4316, яким пропонує внести зміни до закону «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ». Вона вбачає, що чинна редакція містить ряд недоліків, які сприяють або радше не стримують посадових осіб від вчинення протиправних дій.

Депутатка зокрема, підкреслює, що зараз існує тенденція збільшення кількості звернень до ЄСПЛ, хоча у відповідному інформаційному бюлетені Департаменту виконання рішень ЄСПЛ ми можемо бачити, що кількість звернень проти України протягом останніх років є більш-менш сталою.

У підсумку, пані Світлична обґрунтовує потребу ухвалення пропонованих нею змін таким чином: «Аналіз практики вирішення спорів Європейським Судом з прав людини, щодо порушення Україною в особі її органів норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про негативну тенденцію у діяльності всієї системи державних органів, в наслідок порушення окремими посадовими особами норм українського та міжнародного законодавства. При цьому значні витрати бере на себе і без того перевантажений бюджет України, а не особи, які повинні нести персональну відповідальність за свої дії або бездіяльність, такий стан речей безперечно, не кращим чином відображається на  іміджі нашої Держави в очах світової спільноти».

Пропозиції авторки полягають у внесенні змін до 3 та 16 статей закону «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ». Зміни до статті 3 стосуються специфіки виплати компенсації, а саме передбачають опосередковане перекладання фінансової відповідальності за виконання рішень з Державного бюджету на «порушників». Посадові особи, незаконні дії чи бездіяльність яких призвели до звернення до ЄСПЛ, зобов’язані відшкодувати державі видатки на виплату компенсації. У 16 статті депутатка пропонує передбачити, що особи, діяння яких призвели до визнання Судом факту порушення Україною прав заявників, позбавляються права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Такий підхід до виплати компенсації міг би полегшити навантаження на Держбюджет, з якого просто не можуть взяти 10 мільярдів для того, аби покрити наявні борги. Втім, пропонована концепція має ряд недоліків.

Так, незрозуміло, хто і на підставі чого (крім норми цього закону) буде ухвалювати рішення про компенсацію – рішення ЄСПЛ саме по собі є підставою, чи потрібне додаткове рішення національного суду. Перший варіант є дещо абсурдним, адже ЄСПЛ покладає відповідальність на державу і, переважно, не розглядає дії окремих осіб – не встановлює, який саме охоронець застосовує силу до в’язня і т.ін. І у будь-якому разі воно потребує додаткового рішення на національному рівні, яке часто потребуватиме додаткового розслідування.

Другий варіант також викликає ряд питань. Який суд має ухвалити рішення про те, хто несе відповідальність за порушення права заявника? Зокрема, у справах про порушення права на справедливий суд, де суди всіх трьох інстанцій дотримувалися однакової позиції. Так само незрозуміло, чи в такому випадку матеріальна відповідальність покладається на одну інстанцію чи на всі, та кого з них позбавляти посади. Не говорячи навіть про те, що частина порушень прав осіб, які захищає Конвенція, відбувається відповідно до чинних норм національного законодавства. Так само у законопроєкті відсутня будь-яка специфікація того, на які строки «винні» позбавляються права обіймати певні посади. Законопроєкт не містить відповідей на ці питання, так само авторка не реєструвала у парламенті інших проєктів актів, які врегульовували б ці питання.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що база даних ЄСПЛ HUDOC стала доступною українською мовою.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.