Як має обчислюватися строк погашення судимості: позиція Верховного Суду

У випадку звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням (стаття 75 Кримінального кодексу (КК) за останнє з вчинених ним кримінальних правопорушень, строк погашення судимості за попереднє кримінальне правопорушення має обчислюватися з дня набрання законної сили обвинувальним вироком за останнє кримінальне правопорушення. До такого висновку дійшов Верховний Суд (ВС) колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду, розглянувши справу № 431/2787/19.

Обставини справи

ВС розглянув касаційну скаргу захисника на ухвалу апеляційного суду від 18.03.2020 за обвинуваченням особи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 369, ст. 395 КК. За вироком Старобільського районного суду Луганської області від 22.01.2020 особу визнано винуватою та призначено покарання за ч. 1 ст. 309 КК у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, за ч. 2 ст. 185 КК - у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 1 ст. 369 КК - у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, за ст. 395 КК - у вигляді арешту на строк 3 місяці.

У січні 2019 року за місцем свого проживання у м. Старобільську Луганської області чоловік незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту. 10 квітня 2019 року під час складання постанови по справі про адміністративне правопорушення у нього було виявлено речовину рослинного походження, зовні схожу на наркотичний засіб - канабіс. Того ж дня в ході проведення огляду місця події на території перону залізничного вокзалу у м. Старобільськ Луганської області у нього було вилучено суху подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка за зовнішніми ознаками схожа на наркотичний засіб - канабіс.  Згідно з висновком експерта вказана речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом, масою у перерахунку на суху речовину 27,94 гр.

Крім того, 9 березня 2019 року у вечірній час доби, проходячи біля будинку № 92, розташованого по вул. Рубіжна м. Старобільська Луганської області, діючи умисно, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою дерев`яної палиці, з якої він зробив гачок, підтягнув до себе низько розташований телефонний кабель. Після чого, обрізав між опорами № 1 - № 2 телефонний кабель, вартість якого складає 1082,88 грн.

24 березня 2019 року у вечірній час доби, точного часу не встановлено, проходячи по мосту, розташованому в с. Титарівка Старобільського району Луганської області, діючи умисно, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою дерев`яної палиці з якої він зробив гачок, підтягнув до себе низько розташований телефонний кабель. Потім обрізав між опорами № 7 - № 9 телефонний кабель, вартість якого складає 1348,60 грн.

12 квітня 2019 року у вечірній час доби, точного часу не встановлено, проходячи біля залізничного полотна, розташованого впродовж вул. Южна і вул. Андрющенко м. Старобільська, діючи умисно, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, дістав рукою та підтягнувши до себе низько розташований телефонний дріт та обрізав між опорами № 25 - № 26 телефонний дріт за допомогою вже зрізаного телефонного дроту підтягнув рукою до себе та зрізав телефонний кабель загальною довжиною 15 м. Своїми діями завдав матеріальної шкоди на загальну суму 218 грн. 43 коп. 

Також, 6 червня 2019 року о 17 год. 30 хв. чоловік , знаходячись у кімнаті прийому громадян Старобільського ВП ГУНП в Луганській області, розуміючи, що він скоїв кримінальне правопорушення, запропонував та надав неправомірну вигоду в розмірі 1000 грн оперуповноваженому Старобільського ВП ГУНП в Луганській області, поклавши їх на стіл у кімнаті прийому громадян Старобільського ВП ГУНП в Луганській області, для того щоб співробітник поліції всупереч своїм посадовим обов`язкам не документував його умисні протиправні дії у вигляді крадіжки телефонних дротів.

Крім того, постановою Старобільського районного суду від 26 червня 2018 року відносно чоловіка було встановлено адміністративний нагляд на строк 12 місяців із обмеженнями. Незважаючи на письмове попередження про можливе притягнення до кримінальної відповідальності, продовжував неодноразово вчиняти адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням правил адміністративного нагляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК визначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. На підставі ч. 5 ст. 71 КК за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. Апеляційний суд ухвалою від 18.03.2020 апеляційну скаргу захисника обвинуваченого залишив без задоволення, а вирок місцевого суду від 22.01.2020 – без змін.

ВС вважає необґрунтованою вимогу в касаційній скарзі про відсутність у вчиненому чоловіка повторності як кваліфікуючої ознаки складу кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 185 КК) з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 90 КК не вимагається вирішення питання про переривання перебігу строку погашення судимості залежно від того, чи засуджено особу із призначенням покарання або зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. Тому, якщо особа, що відбула покарання за попереднє кримінальне правопорушення, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить кримінальне правопорушення, за яке її засуджено зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, строк погашення судимості за попереднє кримінальне правопорушення переривається та повинен обчислюватися заново. Відповідно до положень ч. 1 ст. 88 КК особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. При цьому початок обчислення іспитового строку припадає на день проголошення вироку суду (ч. 1 ст. 165 КВК) і не збігається з початковим моментом, коли особа визнається такою, що має судимість, - днем набрання законної сили обвинувальним вироком (ч. 1 ст. 88 КК). Враховуючи положення ч. 5 ст. 90 КК про наслідки переривання перебігу строку погашення судимості за попереднє кримінальне правопорушення та обчислення строків погашення судимості окремо за кожне кримінальне правопорушення (правило про самостійний перебіг строків погашення судимості), початок перебігу перерваного строку погашення судимості за попереднє кримінальне правопорушення повинен збігатися із початком перебігу строку судимості за останнє кримінальне правопорушення.

Отже, саме з цього моменту одночасно спливатимуть два строки погашення судимості - за попередній (попередні) і за наступне (останнє) кримінальне правопорушення, і особа вважається судимою за всі ці кримінальні правопорушення. Ці строки спливають паралельно, тобто не складаються і не поглинаються один одним, та закінчуються самостійно (кожний у свій час), залежно від їх тривалості.

Таким чином, у випадку засудження за останнє кримінальне правопорушення зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК строк погашення судимості за попереднє кримінальне правопорушення має обчислюватися з дня набрання законної сили обвинувальним вироком за останнє кримінальне правопорушення, якщо протягом іспитового строку засуджений не вчинить нового кримінального правопорушення та якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване на інших підставах, передбачених законом, або суд не направить засудженого для відбування призначеного покарання відповідно до ч. 2 ст. 78 КК.

Суд підкреслив, як вбачається із матеріалів провадження, чоловік 01.04.2014 був засуджений місцевим судом за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 місяці, на підставі статей 71, 72 КК призначено невідбуту частину покарання згідно з вироком місцевого суду від 02.09.2013 та остаточно призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки 1 місяць.

19.10.2016 чоловік звільнився з виправної колонії у зв’язку із відбуттям строку покарання. Відповідно до ч. 7 ст. 69 КК (у редакції, що діяла до 01.07.2020) такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у вигляді штрафу за кримінальне правопорушення середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення. 01.06.2018 місцевим судом чоловіка було засуджено за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на строк на 4 роки, на підставі ст. 75 КК звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Таким чином, до погашення судимості за вироком від 01.04.2014 чоловік вчинив нове кримінальне правопорушення, за яке був засуджений вироком від 01.06.2018. У зв’язку з цим строки погашення судимості за вироком місцевого суду від 01.04.2014 за ч. 1 ст. 185 КК та вироком місцевого суду від 01.06.2018 місцевим судом за ч. 1 ст. 263 КК стосовно чоловіка мають спливати одночасно (паралельно), тобто не складатися і не поглинатися один одним, а окремий перебіг кожного з цих строків розпочався з дня набрання законної сили вироком від 01.06.2018 місцевого суду за ч. 1 ст. 263 КК.

Таким чином, доводи захисника, викладені в касаційній скарзі про те, що в діях його підзахисного відсутня кваліфікуюча ознака – повторність, є необґрунтованими.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.